За останні кілька днів близько 9 тис. мусульман з релігійно-етнічної меншини рогінджа у М’янмі через насильство з боку влади втекли до Бангладеш. Ще тисячі залишаються на кордоні, оскільки їх не хоче впускати їх у країну.
НВ розповідає історію етнічного-релігійного конфлікту, який уже почали називати геноцидом і злочином проти людства.
Хто такі рогінджа
Рогінджа — мусульманська меншина в переважно буддиській М’янмі, яка проживає в штаті Ракхайн і налічує 1 млн осіб (80–98% населення місцевості). Самі рохінджа, а також деякі історики стверджують, що ця меншість — корінні жителі. У той же час частина інших вчених вважають, що вони є мігрантами доколоніальних і колоніальних часів.
Офіційна позиція М’янми полягає в тому, що ця народність — насамперед нелегальні іммігранти, які приїхали в Ракхайн після набуття Бірмою (назва М’янми до 1989 року — ред.) незалежності в 1948 році або після визвольної війни в Бангладеш у 1971 році.
У 1940-х роках з’явився сепаратистський рух рогінджа, який прагнув об’єднатися зі Східним Пакистаном. Місцеві мусульманські керманичі звернулися до його лідера Мухаммада Алі Джина і попросили допомогти інтегрувати регіон в Пакистан. Однак Джина відмовився їм допомогти, заявивши, що у нього немає можливості втручатися в політику Бірми.
Після цього деякі старійшини рогінджа заснували партію моджахедів на півночі Ракхайна, прагнучи створити автономну мусульманську державу.
Після бірманського державного перевороту 1962 року генерал Не Він протягом двох десятиліть проводив проти сепаратистів військові операції. Після найважливішої з них Operation King Dragon в 1978 році багато мусульман втекли до сусіднього Бангладеш або міста Карачі в Пакистані.
Однак у віддалених районах Ракхайна сепаратистський рух зберігся. У 1990-х він трансформувався з військового повстання в культурно-політичний рух.
Ескалація протистояння у 2012 році
У червні 2012 року відбулася серія конфліктів між мусульманами-рогінджа і буддистами-ракхінамі. Спровокувало їх згвалтування і вбивство представниками рохінджа жінки-буддистки. У відповідь було вбито 10 мусульман, після чого почалися заворушення, в результаті яких загинуло близько 80 людей, ще більше 80 поранено, а 140 тис. стали вимушеними переселенцями.
Після цих подій в регіоні була введена комендантська година і надзвичайний стан, що дало повноваження управлінню регіоном розгорнути там війська.
У серпні 2012 року ООН звернулася до влади М’янми із закликом провести повне розслідування обставин зіткнень між мусульманами і буддистами, що відбулися в червні.
Рогінджа після цього конфлікту продовжували масово тікати з країни. За даними Організації Об’єднаних Націй, з січня по березень 2015 року близько 24 тис. осіб спробували покинути М’янму на човнах контрабандистів, що в два рази більше, ніж за той же період у 2014 році.
Спалах насильства у 2016 році
У жовтні 2016-го, коли армія М’янми почала зачищати прикордонні території від угруповань бойовиків, що складалися переважно з мусульман-рогінджа, відбувся новий спалах насильства в регіоні.
У листопаді 2016 року представник ООН в Азії заявив, що у країні відбувається «етнічна чистка», а правозахисники Human Rights Watch опублікували супутникові знімки знищених поселень рохінджа — за декілька місяців були спалені близько 1200 будинків, шкіл і мечетей.
Те, що відбувалося в Ракхайні, доповідь характеризує словами «гуманітарна катастрофа». Дії військових М’янми правозахисники назвали «частиною великих і систематичних атак проти рохінджа, які можуть підпадати під визначення злочинів проти людства».
При цьому кількість жертв підрахувати неможливо, оскільки влада заборонила доступ журналістам і співробітникам гуманітарних організацій в регіон.
З жовтня по грудень 2016 року щонайменше 27 тис. рохінджа змушені були тікати в сусідній Бангладеш.
Бангладеш проти приймання біженців-рохінджа
Влада М’янми вважає рогінджа нелегальними мігрантами з Бангладеш, а Бангладеш у свою чергу не вважає їх своїми, всіляко перешкоджаючи проникненню біженців на територію країни.
В кінці січня 2016 року ЗМІ повідомили, що влада Бангладеш повернулася до замороженого раніше плану тимчасового відселення тисячі біженців-рохінджа на острів у Бенгальській затоці, щоб перешкодити їх «змішуванню» з місцевим населенням.
В уряді заявили, що мусульман з-поміж релігійно-етнічної меншини М’янми, які проникають в Бангладеш, депортуватимуть на острів Тенгара-Чар, який затоплює під час високих приливів.
У 2015 році ідея такого плану відселення перед наступними переміщеннями біженців назад до М’янми викликала обурення місцевих правозахисних груп.
Серпень 2017 року: нова хвиля насильства, тисячі рохінджа рятуються втечею
30 серпня 2017 року ЗМІ повідомили про втечу 9 тис. мусульман з М’янми до Бангладеш, ще тисячі залишаються на кордоні. Серед біженців чимало травмованих і поранених, зокрема й вогнепально.
Нові потоки мігрантів з’явилися через те, що минулого тижня радикально налаштовані рогінджа атакували поліцейські дільниці, після чого спалахнули локальні зіткнення і з обох сторін почалися чергові чистки.
— Ситуація жахлива: будинки підпалюють, всі тікають з рідних місць, батьків і дітей розділяють, деякі зникають безвісти, деякі загинули, — розповів 25-річний біженець Абдулла.
Зі штату Ракхайн влада також евакуювала тисячі буддистів.
Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хуссейн закликав політичних лідерів в М’янмі засудити ненависницьку риторику і розпалювання ворожнечі, зокрема й у соціальних мережах.
В Організації також закликали владу М’янми зробити все можливе для того, щоб гарантувати безпечну доставку гуманітарної допомоги всім, хто її потребує.
Джерело: НВ
