В Священих Текстах Ісламу є точки дотику для діалогу з християнами

В Священих Текстах Ісламу є точки дотику для діалогу з християнами
06.06.2015
Оцініть статтю: 
(327 оцінки)
Ольга_Юрченко
Зображення користувача Ольга_Юрченко.

Нещодавно відбувся відкритий семінар «Римо-Католицька Церква про міжрелігійні відносини з мусульманами: діалог чи євангелізація?» за участі магістра богослов’я Українського Католицького Університету, докторанта Тілбурзького університету Романа Назаренка, котрий зазначив, що його виступ  це панорамне представлення, вступні зауваження щодо вчення Католицької Церкви про іслам.

Роман Назаренко навів і мусульманський погляд, показавши присутнім витяги з окремих сур Корану, які дуже унаочнюють те, що мусульмани визнають і шанують тяглість між Авраамом, Торою та Євангеліями, де написано про роль Ісуса і Марії тощо. Для багатьох, хто знайомий з Ісламом в його фундаменталістському варіанті (хоча варто зауважити, що фундаменталізм не є автентичною релігійністю), може бути відкриттям те, скільки точок дотику для потенційного взаємозбагачувального діалогу з християнами можна знайти у Священних Текстах Ісламу.

За словами Назаренка, Другий Ватиканський Собор, зокрема у своїх документах Nostra Aetate, Lumen Gentium, Dignitatis Humanae та деяких інших, підкреслює автентичні релігійні цінності в Ісламі і точки перетину з християнством, а саме  віра в одного Бога, пошана до Авраама, Ісуса та Марії, наголос на добрих ділах молитви, посту і милостині тощо.

Навіть документи, які прямо не стосувалися міжрелігійного діалогу, за словами доповідача, проливали світло на деякі його аспекти. Наприклад, Gaudium et Spes (Пастирська конституція Другого Ватиканського Собору про Церкву в сучасному світі) наголошує на тому, якими різними є люди, і як зустрічаються культури в цю епоху глобалізації і стирання кордонів, і що Церква має сприяти обміну різними дарами і культурними надбаннями. Назаренко в своїй доповіді приділив увагу діяльності папи Івана Павла ІІ, який зовсім по-новому відкрив міжрелігійний діалог на практиці, що не завжди сприймалося позитивно і самими католиками, і представниками інших релігій. Як зауважив доповідач, чимало питань потребують відповіді у світлі сучасних викликів перед мусульманами та християнами, пов’язаних, зокрема, з активною міграцією мусульман, переслідуваннями християн, діяльністю «ІДІЛ», поширенням інших радикальних течій Ісламу тощо. Приклад із непорозумінням навколо «Регенсбурзької лекції» папи Бенедикта ХVI показав, наскільки гостро може боліти вирваний з контексту вислів, і як багато чутливих місць в християнсько-мусульманському діалозі.

В УКУ стане традиційним обговорення цих делікатних речей  звісно ж, із повним усвідомленням власної традиції і зі знанням про особливості інших традицій. Кожному учаснику діалогу потрібно вповні дотримуватися таких принципів: бути свідомим своєї власної традиції та знати бодай базові речі про традицію партнера діалогу, який не ставить за мету повне розуміння, а є лише засобом для пізнання партнера у діалозі.

Джерело: Кафедра богослов’я УКУ

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.