Українські переклади Корану

Українські переклади Корану
05.04.2018
Оцініть статтю: 
(48 оцінки)
Соломія Вівчар
Зображення користувача Соломія Вівчар.

Зацікавлення Кораном та ісламською релігією в Україні, зокрема в Острозькій і Києво-Могилянській академіях, виникло ще у давні часи. Однак перекладів цієї книги українською мовою не було дуже довгий час. Так, у XVI—XVIII століттях доводилося користуватися латинськими перекладами, а у ХІХ-му з’явилися російські і польські, які набували широкої популярності у літературних і дослідницьких колах.

1905 року у Москві переклад російською мовою 28 найстаріших сур Корану видав найвідоміший український сходознавець Агатангел Кримський. До тексту він додав коментарі і пояснення, а сам він вийшов як додаток до монографії «Історія мусульманства».

Також окремі уривки з Корану А. Кримський переклав і розмістив у своїх україномовних ісламознавчих дослідженнях. Незважаючи на глибокий, можна навіть стверджувати, всеохопний інтерес до Ісламу і досконале знання арабської мови, вчений не ставив за мету здійснити повний переклад Корану.

Перший повний переклад Священної книги мусульман українською мовою здійснив у 1913 році львівський перекладач Олександр Лисинецький (Абранчак). Однак його виконано не з мови оригіналу (арабської), а з німецького перекладу Макса Геннінга (виданий у Лейпцигу 1901 року), який на той час вважався одним із найкращих. Оригінал перекладу О. Лисинецького надрукований латинським шрифтом на друкарській машинці і складається з 1147 аркушів. Автору так і не вдалося видати цей текст (можливо, завадила Перша світова війна), і зараз єдиний його примірник зберігається у Відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника разом з іншими документами Наукового товариства ім. Шевченка.

На початку 90-х років ХХ століття поетичний переклад з арабської мови найстаріших сур мекканського періоду діяльності пророка Мухаммада здійснив український сходознавець зі Львова Ярема Полотнюк. Його було надруковано у журналі іноземної літератури «Всесвіт» (№ 6, 1990 р.).

Крім цього, Я. Полотнюк написав велику і дуже цікаву супровідну наукову розвідку-коментар. У ній він подав детальну біографію пророка Мухаммада, зібравши і використавши усі доступні науці факти, а також враховуючи мусульманську традицію. Я. Полотнюк розповів про зародження Ісламу як релігії, про те, як з’явився Коран, який спочатку був записом одкровення Пророка на окремих аркушах пергаменту з пам’яті людей, що особисто знали Мухаммада. Повідав учений і про структуру самого Корану — про мекканські і медінські сури, порядок їх розміщення,  також про велику працю європейських дослідників, які встановлювали хронологію сур, адже навіть «для немусульман Коран є своєрідним історичним джерелом певного часу, чудовою пам’яткою арабської класичної літератури й не менш чудовою пам’яткою арабської мови першої половини VII ст., яка дійшла до нас майже без змін».

Саме слово «Коран», як писав Я. Полотнюк, згідно з тлумаченням знаного мусульманського богослова Абу Ханіфи (699 — 767), який до того ж був чудовим знавцем літературної арабської мови, є віддієслівним іменником дієслова «кара’а» й має два значення: «збір, зібрання» (Божих одкровень) та «читання» у розумінні «те, що (часто) читається; те, що читається вголос» тощо. Європейська та й взагалі світова наука більш схиляється до другого тлумачення.

Велику увагу у своїй статті Я. Полотнюк відвів і знайомству з Кораном у Давній Русі, адже перші відомості про Священну книгу потрапили до давнього Києва ще в ХІ столітті, коли андалуський араб Абу Хамід Мохаммед аль-Гарматі навчав мусульманських молитов тюркських воїнів київського князя.

Історії перекладів Корану європейськими мовами також відведене місце у цій розвідці. Я. Полотнюк зазначив, що першим справді науковим перекладом Корану слід вважати переклад Л. Мараччі латинською мовою, здійснений з благословення Папи Римського і виданий у Венеції у 1547 році, у якому разом з перекладом надруковано й оригінал, а також коментар до незрозумілих слів. Пізніше, у XVII—XIX століттях, з’явилися переклади Корану цілою низкою європейських мов — італійською, голландською, французькою, німецькою, англійською, російською, польською.

Перший польський переклад Корану з мови оригіналу здійснив імам польських татар Ян Мурза Тарак Бучацький. Книгу було видано у Варшаві у 1858 році.

Згадав Я. Полотнюк і про перекладацьку працю над Кораном А. Кримського та інших українських дослідників ХХ століття, серед яких Тауфік Кезма, Андрій Ковалівський, Вольф Бейліс, Олександр Лисенецький, Юрій Кочубей, Валерій Рибалкін, зазначаючи, що розвиваючи цю перекладацьку традицію, «ми підготували розширений переклад найстарших і, як нам здається, найпоетичніших сур Корану, проголошених пророком у перший, мекканський період його життя». Це 48 найдавніших сур Корану. За основу перекладу Я. Полотнюк взяв оригінал офіційного каїрського видання Корану, «неодноразово перевиданого і однаково авторитетного як серед мусульманських богословів, так і серед сходознавців».

До самого тексту перекладу дослідник додав посторінкові розлогі коментарі з поясненням незрозумілих моментів тексту книги та арабських понять і слів.

Відомий український сходознавець і дослідник Ісламу професор Валерій Рибалкін також зробив вагомий внесок у справу перекладу Корану українською мовою. Він переклав з арабської мови деякі частини Корану, а саме сури найдавнішого періоду, які видав як окремою книгою, так і на сторінках журналу «Східний світ».

Так само як і Я. Полотнюк, В. Рибалкін вважає себе продовжувачем перекладацької традиції А. Кримського. Учений навіть подав власний переклад 28 хронологічно найдавніших сур Корану у тій самій послідовності, як їх подано у російському перекладі А. Кримського, що побачив світ ще у 1905 році. Також у примітках і коментарях він максимально використав зауваги великого сходознавця, виділивши їх курсивом з абревіатурою «А. Кр.».

У своєму перекладі В. Рибалкін не лише опирався на традицію А. Кримського, у передмові він теж згадав про видатного поліглота. Унікальність перекладу А. Кримського він пояснив так: «В його, безумовно, блискучому перекладі ми зустрічаємо цінні коментарі, базовані на працях авторитетних мусульманських екзегетів — Замахшарі, Суйути, Байдаві та інших. Активно вчений звертається і до досліджень та перекладів таких класиків європейської арабістики, як Шпренгер, Хеннінг, Сель, Мадаччі, Ньольдекке. Такий підхід дозволив Кримському уникнути перекладацьких прорахунків не тільки своїх попередників, а навіть і наступників».

Однак усі ці переклади, незважаючи на їх міцну наукову основу і високу художню вартість, були неповними, виходили маленькими накладами у спеціалізованих журналах, тому Коран для звичайного українського читача все ще не був повністю доступним.

У 2010 році у Сімферополі відбулася презентація повного перекладу смислів Корану українською мовою, автором якого є Валерій Басиров. Однак він здійснив його, використовуючи російські тексти, адже сам В. Басиров арабською мовою не володіє. В одному з інтерв’ю він зазначив: «Тексти смислів Корану настільки глибокі і чисті, що, коли вникаєш у суть аятів, ніби поринаєш у субстанцію своєї сутності. Словами передати це відчуття неможливо». У 2011 і 2013 роках вийшло ще три перевидання смислів Корану у перекладі В. Басирова.

2013 року нарешті з’явилося перше повне видання перекладу Корану українською мовою з мови оригіналу (арабської). Автором його є відомий український сходознавець з Острога Михайло Якубович. Перше видання (2013) побачило світ у Центрі короля Фагда в Медіні (Саудівська Аравія). Незабаром з’явилося ще декілька перевидань: друге було надруковане у видавництві «Основи» в Києві, третє — з деякими правками та уточненнями видало 2016 року Державне управління у справах релігій Туреччини, а четверте побачило світ 2016 року у Києві. У передмові до четвертого видання Корану шейх Сулейман Хайруллаєв зазначив: «З впевненістю можна сказати, що це досягнення не лише для мусульман України, а й всього українського суспільства, оскільки є вагомим внеском у розвиток гуманітарних наук і літератури. Тепер і український читач має змогу вільно ознайомитися з одним із Священних Писань світового рівня… Ми чекаємо, що це видання стане першим кроком до глибшого пізнання Ісламу, подолання стереотипів та сприятиме порозумінню у суспільстві».

Сам перекладач М. Якубович зазначив, що текст Корану він перекладав і редагував зовсім не так, як якусь іншу книгу, адже коректорське опрацювання здійснювалося не на власну думку перекладача, а опираючись на мусульманську традицію розуміння Корану, і «таким чином в перекладі відображена спроба не індивідуального, а колективного розуміння Корану мусульманською громадою.

Сам переклад М. Якубович радить трактувати лише як вступ до Корану, як спробу пробудити в читача зацікавленість до глибшого пізнання цієї книги, адже по-справжньому збагнути Священне Писання мусульман можна лише читаючи його мовою оригіналу.

Праця над перекладом тексту тривала п’ять років. На сьогодні у світ вийшло п’ять видань смислів Корану у перекладі М. Якубовича. У четвертому виданні 2016 року внесено деякі зміни у написанні імен, зокрема Божого імені Аллаг, а також виправлено деякі друкарські огріхи. Однак ніяких принципових змін немає, адже перевидання мають за мету «показати Коран таким, яким його читають і розуміють мусульмани».

У 2017 році у Києві презентували п’яте видання перекладу смислів Корану. Книга побачила світ завдяки Духовному управлінню мусульман України «Умма» за сприяння української діаспори в ОАЕ. Необхідність у ньому виникла через величезний попит, бо перші чотири наклади розійшлися в лічені дні. У цьому виданні, порівняно з попередніми, також є незначні зміни — виправлені друкарські недоліки, а деякі незрозумілі, буквальні варіанти перекладу замінено на більш точні. Також додано оновлену передмову і коментарі. У передмові до книги муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов зазначив, що «тепер переклад Корану з арабської на українську мову став більш доступний для українських читачів».

На разі ведеться підготовка до друку шостого видання смислів Корану українською мовою у перекладі М. Якубовича.

А 25 квітня 2018 року у Львові, у Музеї Івана Франка, відбудеться презентація п’ятого перевидання перекладу смислів Корану.

Соломія ВІВЧАР

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.