У столиці України кримськотатарська кухня вже стала трендом. І маленьке затишне кафе «Ай-Петрі», і прекрасні «Кок-Коз», «Мусафір» і «Софра», і кілька інших кримськотатарських кафе відтворюють для своїх відвідувачів атмосферу Криму.
Першопрохідцем у столиці України було маленьке кафе «Софра» біля Житнього ринку. Ставши культовим місцем на Подолі, воно стало прикладом для багатьох кримських переселенців. Потім відкрився заклад «Мусафір». Часом тут вже не знайти вільного місця, а у вихідні доводиться заздалегідь бронювати столик. Відвідування цих кафе стало негласним підтвердженням солідарності з кримськими татарами в їх боротьбі за свою батьківщину.
Кореспонденти QHA побували майже в кожному з них, щоб розповісти вам подробиці.
«Бахчисарай» на Володимирському ринку. Просте меню: чебуреки, бурма, янтики. З напоїв − кава, чай. Поїсти можна на місці − два низеньких столика, лавочки. Ви сідаєте лицем до барної стійки і бачите за нею Руслана Емруллаєва − він кухар, офіціант і господар кафе в одній особі. До речі, родом з Бахчисарая. Відкрився його заклад півроку тому, і Руслан вже шукає собі помічника.
«Бурма» на Деміївському ринку. Господаря маленького кафе, розташованого біля входу в Деміївський ринок, ми не застали на місці. Меню таке саме, як і у Руслана Емруллаєва. Тільки тут більше кримськотатарських солодощів і трохи просторіше. Збоку є огороджений майданчик, який дає додаткові місця в теплу пору року.
«Ай-Петрі» на Лобановського. Ісмет, співвласник кафе «Ай-Петрі», − з Алупки, тому й назвав заклад ім’ям гори, яка височіє над його рідним містечком. Київську «Ай-Петрі» ви знайдете на колишньому Червонозоряному, а нині проспекті Лобановського, 10а. На кухні працює сам Ісмет разом з помічницею. Зауважимо, кухня в «Ай-Петрі» − світла, виблискує чистотою і влаштована так, що одне вікно виходить до відвідувачів, а з іншого видно зелений в теплу пору Кадетський Гай. Відвідувачі можуть спостерігати, як їм готують шурпу, манти і, звичайно ж, чебуреки. Відкрилося це кафе зовсім недавно.
«Софра» на Кловському узвозі. А співвласник кафе «Софра» Асан Буджуров родом з Алушти. Він вже знайомий багатьом відвідувачам маленької чебуречної, яка розташовується біля Житнього ринку, де хлопець раніше працював разом з батьком Ескендером. Нову «Софру» відкрили до нового 2016 року на Кловському узвозі, 10. Тут готують найсмачнішу каву, причому недорогу (14 грн!), і дуже гарно її подають. Два зали можуть вмістити близько 30 відвідувачів одночасно. Крім янтиків і чебуреків, нова «Софра» пропонує асортимент страв кримськотатарської кухні − від плову до шурпи. Ну і, звичайно ж, разом з ними − незабутню атмосферу Південного берега Криму, яку Асан, архітектор за освітою, постарався передати в деталях інтер’єру.
«Кок-Коз» на Волоській. Ресторан «Кок-Коз» знаходиться у найспокійнішому місці Подолу − на вулиці Волоській, 2. Родзинкою закладу є те, що його офіціант − зовсім не кримський татарин, а… мулат на ім’я Даніель. Вам запропонують дивовижні соковиті манти і чебуреки. Також тут печуть незвичайний чізкейк. Візьміть шматочок, замовте каву у Даніеля і розпитайте господаря Олександра Перепечина, чому він назвав свій ресторан саме так, адже «Кок-Коз» перекладається як «блакитні очі». Є таке селище в Криму біля підніжжя гори Ай-Петрі. Його жителі, кримські татари, завжди відрізнялися кольором очей − від сіро-блакитного до синього. Кримський татарин Олександр Перепечин ім’я та прізвище отримав від батька, якого всиновили росіяни: рідні батьки загубилися під час депортації. Його батько був вдячний своїй російській родині і на честь названого батька назвав свого сина. Однак після анексії Криму взаємини з росіянами в Олександра Перепечина стали занадто непростими, і він переїхав до Києва…
Нагадаємо, як раніше писав «Іслам в Україні», в кримськотатарських закладах також проводяться просвітницькі заходи − так, зокрема, в ресторані «Кок-Коз» пройшов семінар − заслужений художник України Мамут Чурлу поділився особливостями приготування справжніх кримськотатарських «чийбореків» (чебуреків).
