Постать Роксолани у сприйнятті турків та українців: роздуми дослідниці

Постать Роксолани у сприйнятті турків та українців: роздуми дослідниці
Фейсбук Олександри Шутко
Постать Роксолани у сприйнятті турків та українців: роздуми дослідниці
Фейсбук Олександри Шутко
Постать Роксолани у сприйнятті турків та українців: роздуми дослідниці
Фейсбук Олександри Шутко
Постать Роксолани у сприйнятті турків та українців: роздуми дослідниці
Постать Роксолани у сприйнятті турків та українців: роздуми дослідниці
Постать Роксолани у сприйнятті турків та українців: роздуми дослідниці
02.10.2017
Оцініть статтю: 
(12 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

На Форумі видавців у Львові епістолярну спадщину Гюррем оприлюднили у книзі Олександри Шутко «Листи Роксолани: любов та дипломатія». Це продовження попереднього дослідження «Роксолана: міфи та реалії», яке влітку вийшло у турецькому перекладі в Стамбулі. Як же зустріла турецька читацька аудиторія книгу української авторки? І як сприймають постать Роксолани в Туреччині? Чи різняться оцінки її особистісних якостей українцями та турками? Чи була найвпливовіша в імперії жінка патріоткою України? Саме ці запитання кореспондент видання «Іслам в Україні» поставив пані Олександрі.

Любовне листування

За словами авторки, популярність цієї султани в Україні змусила оприлюднити її любовні послання та активне дипломатичне листування. Адже досі у нас не було перекладу епістолярної спадщини Роксолани-Гюррем, яку у 1950-х знайшли в османських архівах турецькі вчені.

— Доторкнувшись до таємниць життя цієї султани-українки, які вона розкривала у своїх любовних посланнях, я не змогла втриматися, аби не поділитися ними з її земляками, — зазначає Олександра Шутко і додає, що робота над перекладом тривала близько року.

Для розуміння тонкощів стилю написання листів представниками султанської династії вона послуговувалася коментарями американської дослідниці Леслі Пірс та турецьких істориків Мустафи Чаатая Улучая, Неджрета Сакаолу, Джана Альпгювенча й Талхи Уурлуела. Узяла до уваги й українську версію уривків любовної кореспонденції цієї султани, наведених у романі Павла Загребельного «Роксолана». Відтак, вдалося не лише відтворити текст послань Гюррем-султан українською, а й навести у книзі нові, не знані досі в Україні факти з її життя.

Копітка праця над новим виданням не завадила авторці готувати до друку в Туреччині своє перше дослідження «Роксолана: міфи та реалії», яке в Україні вийшло 2015-го і протягом року витримало два видання. Приводом для цього став випадок, який звів її з професоркою з османістики Єльського університету Озген Фелек.

— Після нетривалого листування на одному з наукових інтернет-ресурсів щодо дружин османських султанів вона запропонувала видати мою книжку про Роксолану у Туреччині. Це було великою несподіванкою для мене, особливо коли наступного ж дня мені надіслав листа видавець поважного академічного видання у Туреччині Чаатай Анадол із пропозицією підписати контракт, — каже Олександра Шутко.

Здавалося, щастю немає кінця. Утім, одразу ж виникли проблеми з пошуком перекладача турецькою з української. Адже книга містила чимало коранічних текстів та специфічних османських термінів. Через це наші перекладачі відмовлялися за це братися.

Перші відгуки

Як з’ясувалося, Озген Фелек так перейнялася цим питанням, що навіть звернулася до найвідомішої дослідниці османського гарему — американської професорки Леслі Пірс з проханням допомогти знайти перекладача. Утім, турецький видавець Чаатай Анадол запропонував спершу перекласти книжку російською, адже у Стамбулі був фаховий перекладач з цієї мови на турецьку.

— Так вдалося вийти із цієї непростої ситуації, — пояснює Олександра Шутко. — Через півроку мені надіслали на вичитку турецький варіант перекладу книжки «Роксолана: міфи та реалії», який здійснила Хазал Ялин. За місяць вона вже вийшла у Стамбулі. Її позиціонували як дослідження землячки Гюррем-султан, позбавлене звичних для турків версій про інтриги в османському гаремі. Адже, окрім традиційних турецьких джерел, його авторка послуговувалася українськими, польськими та російськими архівними матеріалами й розвідками.

Перші відгуки турецьких читачів з’явилися вже за місяць-півтора після виходу книжки у Стамбулі. Їхні автори дивувалися, чому турецькі дослідники біографії Гюррем не намагалися працювати в українських архівах, а потім ще й закликали не дивитися популярні серіали та не читати «найправдивіші» статті про біографію Гюррем місцевих вчених у різного роду журнальчиках. Для Олександри Шутко такі слова стали справжньою несподіванкою.

Примітно, що як тільки видавець у Туреччині виставив у соцмережі інформацію про вихід книжки українки, яка отримала гучну назву «Гюррем Султан», під цим постом з’явилося безліч коментарів із не надто гарними словами на адресу самої Роксолани, мовляв, вона безрідна, відьма, біда Османської імперії тощо.

— Зізнаюся, це не було для мене великою несподіванкою, адже серед турків існує чимало міфів про постать цієї султани. Її звинувачують у плетінні інтриг, жертвою яких нібито став достойний кандидат на зайняття трону — пасинок Роксолани, шехзаде Мустафа, що нібито призвело до загибелі Османської імперії, — додає авторка книги.

На її думку, це не справедливо стосовно Гюррем, яка, будучи найзаможнішою султаною, усі свої багатства віддавала на побудову мечетей та благодійних комплексів із громадськими їдальнями, лікарнями й хамамами для турків. Та й імперія протрималася ще майже чотири століття після її смерті.

Розвінчування міфів

Попри це, ставлення до цієї султани турків є доволі неоднозначним, на відміну від українців, які обожнюють Роксолану, утім, забувають, що вона за життя не надто переймалася долею своїх співвітчизників.

— Версія про те, що під час її перебування у Стамбулі зменшилася кількість людоловських набігів кримських татар на українські землі, є не надто переконливою, оскільки такою була вимога мирних угод, укладених султаном Сулейманом із польським королем, — стверджує Олександра Шутко. — На такий крок османи пішли, аби вмовити поляків не вступати до антиосманського союзу з Габсбургами та відмовитися від претензій на молдавські землі. Та й оточувала себе Роксолана здебільшого представниками потурченої польської шляхти, а не українцями. Це виглядає так, ніби вона цуралася свого низького походження. Адже навіть султан Сулейман, передаючи послання польському королеві, зазначав: «Посол Твій Опалінський скаже тобі, в якому щасті бачив Твою сестру, а мою Дружину…».

Через це, як стверджує Олександра Шутко, виникла версія про королівське походження Роксолани. Однак вона не має під собою реальних підстав. Адже польські посли, згадуючи у XVI столітті про цю султану, писали, що вона — донька незначного попа з Рогатина.

— Я все частіше почала отримувати критику з боку українських читачів, які хочуть вірити у міфи про патріотизм їхньої улюбленої героїні Роксолани. Утім, вчинки цієї султани та навіть листи не дають мені підстав називати її патріоткою Батьківщини. Так, в одному із своїх ранніх послань султанові Сулейману, який був на війні з угорцями, вона йому побажала: «…хай допоможе Вам Аллаг, щоб із своєю щасливою зіркою і царським знаменом здобували завжди перемоги над нікчемними й мерзенними невірними». І це не дивно, адже Роксолана себе вважала туркенею-мусульманкою, яка любила свій (османський) народ. Тож нам варто призвичаїтися до цієї думки…, — резюмує авторка.

Водночас вона сподівається, що тепле ставлення українців до Роксолани зможе залучити на її Батьківщину якомога більше шанувальників не лише з Туреччини, а й з усього світу. Тому тему походження султани-українки Роксолани, як і її наступниці Хатідже Турхан, тобто Надії з Поділля, про яку Олександра Шутко теж написала роман «Хатідже Турхан. Ковилі вітри не страшні», (про що повідомляв Іслам в Україні) варто розвивати, приділяючи якомога більше уваги історичному туризму в Україні.

У Туреччині книжку авторства Олександри Шутко «Роксолана: міфи та реалії» в перекладі турецькою (перекладач — Хазал Ялин) можна замовити й в інтернеті.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.