«Коцюбинський, Іслам і ми» на «Книжковому арсеналі»

22 квітня на шостому міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» у рамках спецпрограми «Къырым» відбулася дискусія «Коцюбинський, Іслам і ми». Її модератором виступив програмний директор Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo» Олександр Вешелені, котрий розповів відвідувачам, що пов’язує Михайла Коцюбинського з ісламською релігією.

— Коцюбинський як модерніст починається з кримських новел. Потім він звертатиметься до світу Бессарабії, Гуцульщини, Італії і щоразу, коли шукатиме екзотичний контекст, він шукатиме себе у цьому світі. Дуже цікаво, що саме Іслам він дуже добре розуміє на інтуїтивному рівні. Зрозуміло, що письменник щось читав, знайомився, досліджував як етнограф, але Іслам він почав відчувати зсередини. Уважність до деталей, до людей і до їхніх проблем і зробили з нього модерніста європейського рівня, — розповів Олександр Вешелені.

Нагадаємо, що класик української літератури Михайло Коцюбинський провів декілька років (1892–1896) в Криму як учасник Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду — філоксерою. Робота в селах Таврійської губернії дала йому матеріал для написання циклу «кримських» новел: про кримських татар «У путах шайтана», «На камені» і «Під мінаретами» та про православний монастир «У грішний світ».

У дискусії взяв участь відомий український сходознавець, дослідник релігійно-філософської спадщини Кримського ханства, доктринальної та філософської думки ісламського світу Михайло Якубович. За словами вченого, кінець IXX століття — це той період, коли в російському православ’ї спостерігається, з одного боку, певна криза, а з іншого — піднесення, бо згодом народиться плеяда богословів 20-х років, яких потім у Радянському Союзі витиснуть або знищать. Михайло Якубович зазначив, що в Криму з початку IXX століття докладалися усі зусилля для того, щоб православ’я там було оплотом державності.

— Коцюбинський відчув, описав оте типове православ’я. Бо коли читаєш про церкви Іоанна Дамаскіна, Василя Великого, а потім дивишся на Кирила й інших, виникає запитання, а це взагалі одна й та ж сама традиція? Дивишся і бачиш ідею, про яку писав ще Соловйов: «православный человек, русский всегда был лучше самого морального еретика, а тем более мусульманина», — підкреслив Михайло Якубович.

За словами вченого, саме в Криму були закладені «скрепи», які «дають свої плоди, як ми бачимо, через багато-багато років».

— Спеціальна програма «Къырым» на фестивалі «Книжковий арсенал» вносить багато ясності в історичний контекст, яким ми останні, як мінімум, 25 років не переймалися. Наша необізнаність в проблемах історії Криму, його етносів — це одна причина того, що ми маємо, — додав Олександр Вешелені.

Довідка:

Михайло Коцюбинський (1864–1913 рр.) — український письменник, громадський діяч, класик української літератури. Його творчість завжди була предметом суперечок літературних критиків. Коцюбинський володів дев’ятьма іноземними мовами, серед яких грецька та кримськотатарська.