Якщо в школі запровадили предмет релігійної тематики, то це має бути тільки за згодою батьків. Мало того, якщо цей урок є в розкладі, то школа повинна забезпечити для дітей, що його не відвідуватимуть, супровід.
Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ розповів український педагог, журналіст, перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.
Нагадаємо, що на початку цього року інформація про можливість запровадження в навчальні програми предмета «Основи християнської етики» викликала стурбованість батьків. Тоді міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що цей предмет «не може бути обов’язковим для вивчення».
Тепер свою позицію про релігію у школі висловив і освітній омбудсмен.
«Дуже відчуваю (клерикальний наступ на навчальні заклади. — Ред.). Тут треба досить чітко розставляти акценти. По-перше, як будь-який громадянин я з повагою ставлюся до релігійних переконань інших людей. Адже це ваше, гарантоване Конституцією, право — вірити чи не вірити. З іншого боку, я розумію, що вірування є найрізноманітніші. І стаття 35 Конституції України визначає, що держава відокремлена від церкви, освіту відокремлено від церкви. Стаття 6, стаття 31 „Закону про освіту“ чітко визначають, що освіта в державних і комунальних навчальних закладах має світський характер», — заявив Сергій Горбачов.
«А далі давайте так: чи мають діти знати про релігію? Мають. Чи мають вони знати практичні засади релігійних вірувань? Мають знати, безсумнівно — і релігійна етика є різноманітною. Вона може бути християнською, мусульманською, юдейською. Може бути агностичною, просто загальноетичною. Але коли нав’язують лише одну — це вже грубе порушення Конституції.
І ще для мене дуже велике значення має спосіб подання цієї інформації. Я про це говорив неодноразово. Але церковники це не сприймають. Я обома руками „за“, якщо вчитель суспільної дисципліни, історії, громадянської освіти буде говорити приблизно так: багато релігій визначають етичні правила поведінки людини. Мусульманство каже таке, християнство — таке, юдаїзм — таке. І так далі. <…> Показати, які є можливі варіанти. І в контексті державної або комунальної школи дуже важливо, щоб це був не священник, а професійний викладач. Інша річ — якщо школа заснована релігійною організацією; вони там можуть пропагувати саме ідеали тої конфесії, яка її створила. Це їхнє право, яке гарантоване законом», — пояснив омбудсмен.
«Якщо таке запровадили, це має бути виключно за згодою батьків. Більше того, якщо цей урок, наприклад, є в розкладі, а дитина або має іншу конфесію, або взагалі не хоче слухати церковника, — тоді школа має забезпечити для цієї дитини супровід. Ця дитина має бути під наглядом. Бо якщо йде урок, а дитина ходить невідомо де, хто за це відповідає? Школа. Тому школа має закласти в бюджет подвійну ставку для таких „релігійних“ уроків. І ще один нюанс. Школа є комунальним закладом, який існує на наші податки. Я як людина, яка має певні принципи, не хочу, щоб за мої податки дітям вкладали в голову будь-яку релігію. Бо це протизаконно», — резюмував Сергій Горбачов.