Українська влада була пасивною на кримському напрямі, — автор книги «Окупація Криму»

Українська влада була пасивною на кримському напрямі, — автор книги «Окупація Криму»
Крим. Реалії©: Книга Володимира Головка «Окупація Криму»
10.11.2016
Оцініть статтю: 
(562 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Книга «Окупація Криму» із серії «Руський мир проти України», видана холдингом COOP Media, не тільки подає хроніку подій лютого-березня 2014 року, а й дає можливість зробити певні висновки, щоб вибудовувати стратегію повернення півострова Україні. На цьому акцентував увагу присутніх автор книги, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Володимир Головко у вівторок, 8 листопада, на прес-конференції в «Укрінформі»
http://www.ukrinform.ru/rubric-krym/2116781-v-kieve-predstavili-knigu-okkupacia-kryma.html.
 Минуло 2,5 роки після подій лютого-березня 2014 року, коли Росія ганебно анексувала в України Кримський півострів. Це відстань дає можливість робити певні історичні висновки, подивитися на ситуацію не тільки з точки зору фактів, а й показати логіку подій, що відбуваються. Книга охоплює 6 років: від лютого 2010-го, коли Янукович переміг на президентських виборах, до серпня 2016-го, коли Росія звинуватила Україну мало не в штурмі Кримського перешийка. Завданням (письменника, автора книги  ред.) було показати http://www.ukrinform.ru/rubric-economix/2116614-shemy-otzima-ukrainskoj-sobstvennosti-v-krymu.html дії Росії стосовно півострова та України, причому більше показати російську логіку  для того, щоб ми її розуміли і могли використовувати для повернення Криму,  сказав Головко.
Як зазначив автор, він намагався уникати чорно-білого підходу і використовувати насамперед російські джерела, знаходячи прогалини в аргументації Путіна, зіштовхуючи її з інформацією інших російських ресурсів. Зокрема, про те, як в інтерпретації Путіна, нібито кримська самооборона заблокувала Перекоп від ворожої хунти, в той час, коли російські ЗМІ демонстрували картинку з 30 беркутівцями та 300 кубанськими козаками, за якими стояли регулярні російські частини.
За його словами, книга розрахована на російськомовного читача  як в Україні, так і Росії  і на читачів Центрально-Східної Європи. Її презентація вже відбулася в Чехії, Словаччині та Угорщині і починає проникати за «залізну завісу». Що стосується російських читачів, то автор особисто подарував її на форумі в Празі одному з лідерів російської опозиції Гарі Каспарову, а також відправив у Москву Володимиру Путіну.
 Відправлення книги Путіну  це меседж про те, що українці можуть не тільки оборонятися  в Мінську, на Донбасі, на кордоні з Кримом,  а й наступати. Це сигнал, що Україна не завжди буде тільки в захисті, що росіянам треба готуватися до іншого сценарію,  зазначив історик.
У той же час він вважає, що, як показують останні 2,5 роки, влада була пасивною на кримському напрямі, тут тон задавали активісти, влаштовуючи продуктові, енергетичні блокади Криму.
 Держава повинна сказати передусім про те, яким буде Крим після повернення в Україну, нинішнім жителям Криму, дати їм образ майбутнього. По-друге, вона повинна сказати, які ключові моменти будуть для цього розроблені,  вважає Головко.
У книзі «Окупація Криму» Головко також говорить http://www.ukrinform.ru/rubric-krym/2116793-vlast-dolzna-vynesti-uroki-iz-okkupacii-kryma-istorik.html про уроки, які повинна засвоїти українська влада щодо півострова.
 У книзі йдеться про певні уроки, які випливають з фактів нехтування демократією. Як це сталося, зокрема, в період 20102013 років, коли представників кримської еліти вивели з півострова і на зміну їм до влади поставили донецьких. Не менш болісною помилкою була спроба скасувати тоді скандальний закон Колесніченка-Ківалова, чим повною мірою скористалася Росія,  сказав Головко.
Він додав: ще один урок  відсутність державного інстинкту, те, що ми втрачаємо кримську автономістичну державну традицію. Тому що після анексії Криму були пропозиції створити кримський уряд у вигнанні, який міг б офіційно представляти кримське населення, проводити вибори, і в майбутньому це могло б сприяти поверненню окупованої території.
Питання нацбезпеки, зазначив історик, також повинне займати одне з головних місць в громадському порядку денному.
 Опитування, проведене до анексії Криму, зафіксувало, що найбільшим ризиком для України, і Криму зокрема, кримське населення вважало НАТО, а експерти  Росію. Тобто думку експертів потрібно доносити не тільки до політиків, а й вниз. І кримські татари, мабуть, останній оплот, щоб це питання не було поховане під соціально-економічними проблемами і політичними іграми в Києві,  переконаний автор книги.
Він також наводить інші дані  наскільки сильними в Криму були на час анексії проросійські і сепаратистські настрої.
 Соцопитування 2009 року  і в книзі це є  зафіксували, що більше 30% кримчан були за перехід до складу Росії, близько 20%  за розширення автономії і створення російської національної автономії в Криму. Після політичної зачистки, до якої вдалася команда Джарти, соціологи показували інші дані  зменшилася на 10% кількість сепаратистів і істотно зменшилася кількість тих, хто виступав за російську національну автономію  до 3%. Жоден інший регіон України в той час  ні в 2009, ні в 2012  не фіксував подібні цифри. Це історичний факт, і дуже важливий факт для наших роздумів про можливість повернення Криму,  сказав історик.  Тому ми повинні зараз з холодним розумом розібратися, що і як сталося.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.