Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень

Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завдяки Школі ісламознавчих досліджень іслам відкривається українському суспільству
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завдяки Школі ісламознавчих досліджень іслам відкривається українському суспільству
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завдяки Школі ісламознавчих досліджень іслам відкривається українському суспільству
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завдяки Школі ісламознавчих досліджень іслам відкривається українському суспільству
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завдяки Школі ісламознавчих досліджень іслам відкривається українському суспільству
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
Завершено роботу X Школи ісламознавчих досліджень
12.07.2021
Оцініть статтю: 
(26 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

П’ятий день роботи ювілейної, десятої, Школи ісламознавчих досліджень «Іслам як релігія і наука», що цього року проходила у Трускавці, розпочався онлайн-лекцією Абдуллаха Гекхана Акара (Університет Мармара, Стамбул) «The Consolation effects of Being Pious» та спілкуванням із доповідачем. Після цього відбулася церемонія закриття школи та вручення сертифікатів учасникам, а також подарунків від стамбульського культурно-історичного комплексу «Медресе Синан-паша»: книг Саїда Нурсі та сувенірів із зображенням пам’яток Туреччини. 

У своїй промові голова Українського центру ісламознавчих досліджень, з ініціативи якого організовано ювілейну та всі попередні школи, Саід Ісмагілов зазначив, що цього року захід проходив у надзвичайно активному темпі. 

— Ми працювали від ранку до пізньої ночі. <…> У нас були не лише теоретичні, а й практичні заняття, активне спілкування, була дуже потужна інформаційна підтримка, багато лекцій та доповідей. Ми дякуємо всім вам за активну участь у нашій школі ісламознавства <...> У нас великі та грандіозні проєкти, і ми вже зараз починаємо готуватися до XI Літньої школи ісламознавства. На жаль, минулого року школа, що планувалася у Грузії, не відбулася через епідемічні проблеми, й ми мусили провести її онлайн. Але ми будемо намагатися вийти на контакт з нашою грузинською стороною, будемо домовлятися, щоб вона відбулась у Тбілісі або в Батумі, — сказав шейх Саід, віддавши належне й турецьким партнерам: Медресе Синан-паша та видавництву «Енвер Нешріят», завдяки співпраці з якими 2019 року VIII Школу вдалося провести у Стамбулі.

Не заперечуючи, що оголошена пандемія знову може стати на заваді планам провести наступну школу за межами України, Саід Ісмагілов висловив переконання, що вона таки відбудеться.

— Але навіть якщо це нам не вдасться (провести школу у Грузії або в Туреччині. — Ред.), ми все одно будемо її проводити. В Україні ще багато місць, де ми з вами не були — це буде гарною нагодою продовжити наші дискусії, дослідження, спілкування. Можливо, ми знайдемо нові підходи в релігієзнавстві, — сказав шейх Саід, підкресливши, що учасники мають ідеї щодо розвитку і напрямків у власне ісламознавстві. — Я на відкритті зауважував, що нас цікавлять наукові дослідження безпосередньо ісламознавчої тематики, але нас цікавить і підтримка експертною та науковою спільнотою процесів відродження ісламу в Україні, що не так активно рухаються.

Шейх Саід вручив учасникам сертифікати й подарунки, надавши трибуну охочим висловити свої враження від ювілейної школи та зауваження, побажання щодо її організації. 

Нагодою скористалася представниця Секретаріату Кабінету Міністрів України, доктор філософських наук Лариса Владиченко:

— Велика подяка й пошана за вашу роботу, яка є нібито непомітною, але вона є титанічною. Це дружня інтелектуальність високого рівня. І це дійсно є «школа», бо ми всі навчаємося, ми всі зростаємо інтелектуально. 

На думку пані Лариси, насичена програма школи, продовження дискусій у неформальній атмосфері сприяли й об’єднанню інституцій, зокрема науковців, держслужбовців і представників релігійних організацій, кращому розумінню одне одного та наявних проблем.

Слово мала й одна з засновниць українського релігієзнавства — доктор філософських наук Людмила Филипович. Вона переказала привітання та подяку від «патріарха» українського релігієзнавства, президента Української асоціації релігієзнавців професора Анатолія Колодного, а також підкреслила роль Саіда Ісмагілова в організації та проведенні цієї та попередніх шкіл і в тому, що іслам відкривається українському суспільству:

— Будь-яка ініціатива можлива лише тоді, коли є персони. Саід Ісмагілов був такий «мозковий центр», до якого долучилося кілька знакових фігур. І тут не обійшлося без Ігоря Анатолійовича Козловського, постать якого — у фундаменті дуже багатьох ініціатив, і який багато чого нас навчив, навчає і буде навчати, тому дякую і вам персонально! Вважають, що найбільша вада України — це інертність громадян України, хоча чи можна їх назвати громадянами, якщо вони інертні… А тут я бачу людей, які руйнують оце усталене уявлення про українців: що ми такі ліниві, що ми ні на що не здатні, що нам навіть дуже важко сформулювати якусь ідею, а потім її втілити. Я хочу всім вам сказати: дякую, що ви є такими енерджайзерами, які не лише себе творять, а навколо себе створюють такі енергетичні поля, в які затягує інших людей! 

Доповіді учасників X Міжнародної ісламознавчої школи будуть опубліковані в часописі «Аль-Калям».

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.