Стіни Вінницької бібліотеки відтепер розписані кримськотатарськими візерунками і фресками, навіяними твором Коцюбинського «Під мінаретами».

Ця ініціатива належить місцевим художникам, які підтримали реалізацію проекту «Крим Україна СТЕЖКА. Основою для зображень стали роботи кераміста Рустема Скібіна, а також оповідання українського письменника Михайла Коцюбинського, уродженця Вінниці, якого свого часу надихнули пейзажі Криму.

Ідея була подана агенцією «АртПоле», зокрема Ольгою Михайлюк, яка запропонувала зайнятися розписом стіни бібліотеки громадському діячеві Олександру Нікітюку, директору «Лабораторії актуальної творчості» (Вінниця), художнику, майстру ленд-арту та стріт-арту.

— Нікітюк вже давно займається розписом стін і фасадів різних будівель, а в рамках цього проекту об’єдналися митці із Криму та Вінниці, — розповіла завідувачка Вінницькою бібліотекою-філією № 1 Ольга Вергун.
Вона також відмітила, що стіни бібліотеки були обрані художниками для реалізації проекту, так як вона знаходиться в центрі міста і була колись частиною музею.

— Ця ідея об’єднує Коцюбинського з Кримом, Україну з Кримом та й цілий світ з Кримом, — зазначила вона. — Наша будівля досить стара, нещодавно бібліотека відсвяткувала своє 50-річчя, і ми раді, що подібні розписи зможуть прикрасити її фасад, несучи з собою культуру і красу, — стверджує Михайлюк.

Розписували бібліотеку за допомогою проектора, який вночі давав художникам можливість реалізувати свої творчі ідеї. Матеріали для робіт були закуплені за допомогою організації «АртПоле», яка збирала кошти на своєму сайті. Вінницька частина проекту «Стежка» завершена не повністю, художники планують закінчити розпис будівлі в наступному році, йдеться в публікації на сайті QHA. 

Нагадаємо, як раніше повідомляв Іслам в Україні, проект «Крим Україна СТЕЖКА» був ініційований агентством «АртПоле». Починаючи з весни 2015 р. українські та польські художники розписують різні об’єкти в різних містах України (стіни будівель, зупинки транспорту, велодоріжки, пасажирський транспорт) орнаментами у кримськотатарському стилі, прагнучи продемонструвати свою солідарність з кримськотатарським народом і популяризувати найдревніше мистецтво цього народу, закріпивши духовний і культурний зв’язок Криму з материковою Україною.