У Національному музеї літератури України відбувся показ першого кримськотатарського фільму «Алім», прем’єра якого відбулася в 1926 році. Показ стрічки організував Київський музей Миколи Бажана, Центр Довженка спільно з громадською організацією «Ель-Чебер» і центром культури і ремесел «Тамга». Серед організаторів був і відомий кримськотатарський художник-кераміст Рустем Скібін.

У фойє Національного музею літератури також була організована невелика експозиція про фільм «Алім».

Глядач зміг побачити рідкісну картину − перший кримськотатарський художній фільм, знятий в епоху німого кіно на кіностудії Довженка. Сценарій до фільму за п’єсою кримськотатарського драматурга Умера Іпчи написав український поет Микола Бажан.

Як повідомляє Агентство Кримські Новини, актор театру і кіно Едем Таіров і завідувачка музею-квартири Миколи Бажана Людмила Резнікова розповіли про історію створення кінофільму «Алім» та участь у роботі над кінотвором письменника Миколи Бажана:

− «Алім» отримав широке визнання відразу після прем’єри − в Криму в 1926 році показ йшов з аншлагами і переповненими залами, а в 1927 році фільм був показаний у Берліні та Парижі.

Проте вже через десять років після виходу картина Георгія Тасіна «Алім» потрапила під заборону, а копії стрічки наказом «Українфільму» було вирішено знищити. Хоча вже сам вихід фільму можна вважати унікальним, оскільки це був перший художній фільм тюркських народів Радянського Союзу.

«Алім», як і велика кількість інших картин 1920-х років, має пропагандистську спрямованість у контексті боротьби з поміщиками і заможними селянами, проведену в той час на всьому радянському просторі. Крім того, він може бути подвійно цікавим для глядача, оскільки дає можливість познайомитися зі зниклим Кримом, якого вже практично немає. З Кримом кінця XIX століття − з його вузькими вуличками міст, чистими доглянутими будинками, обробленими виноградниками і красивою природою.

Кінострічка є екранізацією легенди про Аліма Азамат-оглу, якого вважають своєрідним кримськотатарським Робін Гудом. Ця людина дійсно жила у Криму в кінці XIX століття і з часом стала героєм численних народних переказів. Він народився в селі Копюрлікой (нині Черемисівка, Білогірський район). У Карасубазарі (Білогірську) Алім служив у багатого караїмського поміщика Соломона Бабовича і, згідно з легендою, закохався в хазяйську дочку Рахіль, що не сподобалося її батькові, тому той і заточив свого працівника у в’язницю. Вийшовши на свободу, Алім став розбійником, однак награбоване віддавав простим людям, захищав їх від свавілля поміщиків.

У сучасному Криму в Білогірському районі встановлено пам’ятник кримськотатарському герою − Аліму Азамат-оглу.

Головну роль у фільмі зіграв актор Хайрі Емір-заде, який першим отримав звання Народного артиста Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. Однак, доля артиста трагічна − він помер у злиднях в 1958 році, місце його поховання невідоме.
Ті, глядачі, що прийшли на показ фільму, могли також ознайомитися з виставкою кримськотатарської начиння: предметами побуту і виробами народного прикладного мистецтва.