Дослідницький центр «SPHERA» презентував комплексне дослідження «Культурне середовище та ситуація в Криму», яке було замовлене державним підприємством «Кримський дім» та присвячене ситуації у культурній сфері Криму. Аналіз здійснювався методом глибинного інтерв’ю та самозаповнення відповідної анкети респондентів, котрі виїжджали з Криму на українську територію.

Як розповів кандидат соціологічних наук, керівник дослідницького центру «SPHERA» Олександр Шульга, більше половини респондентів підтримують товарну та енергетичну блокаду Криму, протилежної думки дотримується близько чверті опитаних.

Респонденти, що не підтримують енергетичну блокаду Криму, аргументують це тим, що вона позначиться на простих кримчанах і не вплине на окупаційну владу та військових. Вчений також назвав головні аргументи підтримки блокади.

− Найбільш популярним є етичний мотив, оскільки не можна торгувати з тим, хто окупував твою землю. На другому місці — прагматичний. За словами опитаних, ця блокада припинила корупційні схеми, коли продукти та інші товари заходили до півострову з однією ціною, а потім за більш високими цінами прямували до Росії. Кримчани їх просто не бачили. Третім дуже популярним мотивом був стратегічний. Блокада, на думку респондентів, ускладнює та здорожчує утримання Росією півострову і таким чином наближає його деокупацію. Четвертий мотив — інформаційний, респонденти вважають, що блокада повернула питання Криму на порядок денний. П’ятий − демонстраційний. Тобто вона показала нейтрально, аполітично налаштованим громадянам Криму, що півострів дійсно ресурсно залежний саме від України, а не Росії. І шостий — це тиск на владу Криму щодо припинення політичних репресій проти українських та кримськотатарських активістів, − розповів Олександр Шульга.

За словами дослідника, більшість респондентів, котрі підтримують енергетичну та торгівельну блокаду, відзначають, що вона була б більш ефективною, якби здійснювалася з самого початку анексії.