19 січня в інформаційному агентстві «Главком» відбувся прес-брифінг на тему: «Римський статут: гальмувати або ратифікувати». Голова Європейського комітету проти тортур Микола Гнатовський проаналізував, чому ратифікація Римського статуту є важливою, якими для України будуть наслідки її гальмування. За словами юриста, від затримки ратифікації страждає тільки Україна, бо через це вона не може передавати ситуації на розгляд Міжнародного кримінального суду.

− Простий приклад. Держава, яка окупує іноземну територію, переміщує на неї власне населення з метою змінити її етнічний склад. Це воєнний злочин, передбачений 8-ою статтею Римського статуту, який є не тільки порушенням з боку держави, але й підставою для індивідуальної кримінальної відповідальності осіб, які це організували. Ратифікувавши Римський статут, Україна могла б передати цю ситуацію у Міжнародний кримінальний суд і сказати, що Російська Федерація окупувала Автономну Республіку Крим, де тепер змінюється склад населення. Зараз ми можемо тільки поінформувати МКС про ситуацію, але коли у прокурора дійдуть руки до неї і чи захоче він взагалі цим займатися − це вже друге питання, − розповів Микола Гнатовський.

За словами юриста, в 2017 році Міжнародний кримінальний суд може отримати юрисдикцію щодо злочину військової агресії, але Україна, не ратифікуючи Римський статут, позбавляє себе права захищатися в МКС, хоча вона є «державою, яка після Другої світової війни в Європі стала жертвою агресії та в якої прямо анексована територія».

Довідка:

Міжнародний кримінальний суд (МКС) − перший правовий інститут, в компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії.

Римський статут — це установчий міжнародний договір Міжнародного кримінального суду. Підписаний 139 державами, але ратифікували його не всі. Україна також підписала Римський статут 20 січня 2000 року, проте до цих пір його не ратифікувала.