Провідний редактор порталу Registar.net та ад’юнкт-професор кафедри Середньої Азії в Університеті Джорджа Вашингтона Ноа Такер недавно заявив, що для боротьби з поширенням екстремізму Киргизстану потрібно більше освітніх програм, націлених на жінок.
− Найбільш правовірні та освічені мусульмани Середньої Азії зазвичай не вступають в ІД, − заявив Ноа Такер.

Тим часом уряд Киргизстану ввів ряд освітніх програм, націлених на боротьбу з екстремізмом. Для цього проводяться семінари та тренінги для жінок-активістів, в яких бере участь безліч лекторів з усієї країни, зокрема і жінки з міжнародних гуманітарних організацій, співробітники правоохоронних органів і представники влади. Серед ключових учасників − так звані «жінради». Вони розповідають про цінності традиційного Ісламу і пояснюють, що є справжнім обличчям екстремізму, використовуючи приклади з життя. Зачіпаються й аспекти державного законодавства стосовно екстремізму. Зустрічі проходять у публічних бібліотеках, будинках місцевих органів влади, театрах, школах та університетах. У них беруть участь студентки, викладачі, домогосподарки і представниці інших груп населення.

− Ми розраховуємо, що жінки, які пройдуть ці тренінги, передадуть отримані знання іншим, − цитує «Голос Америки» слова голови Державного комітету у справах релігій Орозбека Модалієва. 

За його словами, жінки більше схильні до впливу екстремістських ідей, оскільки не отримують належної релігійної освіти і знаходяться у більш скрутному фінансовому становищі.

Жінки часто бувають у перших рядах джихадистів, які покидають країну, щоб вступити в «Ісламську державу» в Іраку і Сирії. За оцінками Такера, у складі ІД − близько 300 осіб з Киргизстану, серед яких є жінки і діти:

− Ми можемо говорити тільки про приблизні оцінки. Не думаю, що хтось знає точні цифри.

За даними МВС Киргизстану, щоб вступити в ІД, країну покинули не менше 508 осіб, 204 з яких − жінки і неповнолітні. Багато хто приїжджає з Оша − головного оплоту радикалізму в регіоні.

Однак, на думку аналітиків, брак освіти − не єдина причина того, що люди вступають до лав ІД. Соціально-економічні чинники також підштовхують жінок і молодь до вирішення виїхати з Киргизстану.

У червні 2013 року парламент ухвалив закон, що забороняє всім жінкам молодше 23 років подорожувати за кордон без чоловіка-супровідника.

За словами правозахисних організацій та активістів, жінки і діти у Киргизстані на підлеглих ролях, що робить їх особливо вразливими до радикалізації.