У Книгу рекордів Гіннеса занесений найстаріший із університетів − не дуже відомий широкій публіці Аль-Карауїн у місті Фес, Марокко. Він був заснований двома сестрами Фатімою та Міріам аль-Фіхрі, дочками купця з Кайруана в 859 році. Прекрасно освічені сестри, отримавши у спадок багато грошей після смерті батька, витратили його на будівництво мечеті і медресе при ній (до речі, що також є найстарішим у світі). Крім того, що мечеть була місцем релігійного поклоніння, вона дуже швидко стала ще й навчальним закладом.
Отримавши заступництво марокканських султанів, університет Аль-Карауїн почав стрімко розвиватися. Крім богослов’я, студентів у ньому навчали граматиці, риториці, логіці, медицині, математиці, астрономії, хімії, історії, географії та музиці.
Про найстаріший навчальний заклад пише сайт Miroved.
У бібліотеці університету Аль-Карауїн зберігається багато найцінніших документів, серед яких найбільш значущими вважаються рукописи відомого Аль-Муватта з Маліка, написані на пергаменті газелі Сірат ібн Ісхака, копія Корану, подарована султаном Ахмедом аль-Мансуром, та оригінальна копія книги Мухаммеда ібн Хальдуна.
Аль-Карауїн став провідним духовним та освітнім центром стародавнього мусульманського світу − він набагато старший Болонського університету, що був найдавнішим у Європі і побудованим тільки в 1088 році. З його стін вийшли вчені, філософи і богослови, що вплинули не тільки на розвиток мусульманського суспільства, але і всієї світової культури. У найдавнішому університеті Аль-Карауїн здобули освіту такі видатні наукові діячі та філософи, як Ібн Арабі, Ібн Хальдун, Аль-Ідрісі. Серед них і Абу Імран аль-Фарсі − один із головних теоретиків Маліки − школи ісламської юриспруденції, Лев Африканський − знаменитий арабський географ і мандрівник.
Крім мусульман, в університеті вчився і Маймонід − видатний іудейський філософ і богослов, талмудист, рабин, лікар і різнобічний учений своєї епохи, кодифікатор законів Тори, духовний керівник релігійного єврейства як свого покоління, так і наступних століть. В Аль-Карауїн здобували освіту і християнські вчені, такі як фламандський філолог і мандрівник Ніколя Кленард, голландський сходознавець і математик Яків ванн Гол, а Папа Римський Сильвестр II вивчав тут математику.
За роки свого існування мечеть-університет Аль-Карауїн неодноразово добудовувався і розширювався. Сама мечеть може нині вмістити до 22 тисяч вірян і є найбільшою в Африці. На відміну від собору Святої Софії в Стамбулі або мечеті з в Ісфахані, внутрішнє оздоблення вражає своєю простотою і суворістю. Прості білі колони та арки, підлога покрита простими циновками, а не пишними килимами. Молитовний зал розділений безліччю аркад на рівні майданчики, завершеність яких викликає умиротворення і спокій, створює відчуття нескінченності. Простота конструкції залу доповнюється прекрасно прикрашеними нішами, кафедрою і зовнішнім двориком з його глазурованими плитками підлоги, візерунковим облицюванням цоколів сліпуче білих колон, різьбленням по дереву і живописом. Під накриттям двох витончених кіосків у дворику дзюрчать і ваблять прохолодою фонтани, білосніжні арки контрастують зі смарагдовою зеленню дахів. Все це справляє враження величі і легкості, що наштовхує на роздуми, мрійливість і розслабленість.
Значимість Аль-Карауїн не тільки в його красі: архітектура комплексу відображає художні устремління Магрибу XII століття. І ще примітно, що під час будівництва Аль-Карауїну вдруге не використовувалися деталі після будівництва інших споруд. Весь декор тут оригінальний. Будівельниками були використані матеріали, прийоми і методи, органічно засвоєні ісламськими архітекторами і ще не відомі в світовій архітектурі.
Сьогодні Аль-Карауїн, звичайно ж, вже не той, що був раніше, але університет продовжує працювати, і рано чи пізно ми побачимо, як він підніметься до таких висот, що охочих вивчати в ньому математику, фізику, хімію, медицину, історію тощо буде не менше, ніж в Кембриджі та Оксфорді.
