У Боснії і Герцеговині 7 травня офіційно відкрили відновлену з руїн старовинну мечеть Ферхадія. Саме 7 травня 1993 року серед ночі вона була підірвана. Кілька хвилин по тому стався ще один вибух, цього разу у другій мечеті міста − Арнаутії. Обидві будівлі були повністю зруйновані. Місцеві жителі, чиї будинки знаходилися між двома мечетями, розповідають, що в той час практично у всіх будинках в районі скло від вибухів розбилося вщент. Винятком стала будівля міністерства внутрішніх справ Республіки Сербської, − на думку місцевих жителів, вікна в ньому були відкриті заздалегідь напередодні вибухів.

На відновлення мечеті знадобилось 15 років. Цю подію порівнюють з відкриттям у 2004 році моста Мостар або реконструкцією у 2014 році будівлі мерії Сараєво, − повідомляє Радіо Азаттик.

Як зазначається, президент Республіки Сербської Мілорад Додік, відомий своєю націоналістичною риторикою за відділення від Боснії, нещодавно відвідав нову мечеть і подарував їй три прекрасних перських килима. Те, що здавалося неможливим в атмосфері ненависті і нетерпимості в 2001 році, зараз стало реальністю і навіть може здатися дивом, гідним молитовного будинку.

Баня-Лука − друге за розміром місто в Боснії, а Ферхадія протягом більше чотирьох століть була однією з його найвідоміших визначних пам’яток. Мечеть є витвором мистецтва османської архітектури XVI століття. Якщо вірити легенді, коли в 1579 році її зведення було завершено, Ферхад-паша, який його замовив, наказав закрити будівельників в мінареті, засудивши їх до смерті, щоб вони більше ніколи не змогли побудувати щось ще настільки прекрасне. Проте одного разу вночі вони зробили собі крила і полетіли.

У 1950 році Ферхадію внесли до списку культурної спадщини ООН, і до моменту руйнування в 1993 році мечеть перебувала під захистом ЮНЕСКО. Під час Боснійської війни 1992−1995 років в Баня-Луці не велися бойові дії, проте місто піддавалося умисним і систематичним етнічним чисткам. Цей термін, однак, не може передати весь жах його змісту. Військові лідери Республіки Сербської, такі як Радослав Брдянін і Радован Караджич, яких суд в Гаазі визнав винними у злочинах проти людства і геноциді, вважали, що «чистим» місто стане після вигнання з нього всіх мусульман і хорватів.

Знищення в Баня-Луці несербської культурної спадщини стало прелюдією до вигнання людей. Коли почалася війна, мусульмани втратили роботу. Їх власність була конфіскована, їм веліли покинути місто. Підірвавши Ферхадію, сербська влада ясно дала зрозуміти мусульманам: мечеть зруйнована і скоро ніхто навіть не згадає, що ви тут були. Решта мусульман виїхала, а уламки Ферхадії були розчищені.

Однак історію нелегко обдурити. У 2001 році було дано дозвіл на відновлення мечеті. Будівництво було не завжди гладким, і фінансування виявилося складним: боснійські державні фонди, приватні пожертвування і гроші з Туреччини. Початкові спроби закласти перший камінь вилилися в бунт, в результаті якого 30 осіб отримали поранення. Активісти спробували знайти уламки оригінального шедевра. Деякі з них викинули в річку Врбас, частина була виявлена ​​на сміттєзвалищі в Баня-Луці. З величезними зусиллями уламки були зібрані, і каміння Ферхадії та Арнаутії були відокремлені один за одним.

Професор факультету архітектури в Сараєво Мухамед Хамідович став ключовою фігурою в цьому процесі. Будучи студентом в 1970-х роках, він часто приїжджав в Баня-Луку і зробив безліч замальовок Ферхадії. І хоча в той час його цікавив тільки бездоганний дизайн будівлі, його виміри та замальовки стали найважливішими для відновлення мечеті.

Зрештою було знайдено більше 3,5 тис. окремих кам’яних фрагментів. Розробили програмне забезпечення, щоб помістити кожен з них в належне місце. У підсумку, як заявив Мухамед Хамідович телеканалу N1, близько 65% нової мечеті було побудовано з оригінального матеріалу.

Зусилля Мухамеда Хамідовича були винагороджені, коли в січні 2014 року перші віряни прийшли для молитви в ще не закінчену мечеть. «Я дивився на трьох осіб, що шепотіли свої молитви. Не було звуку, не було відлуння. Весь звук піднімався до купола, де голоси, заклинання змішувалися і стикалися один з одним, як в старій Ферхадії», − каже Мухамед Хамідович. Слухаючи його слова, можна тільки згадати легенду про будівельників, що відлетіли від смерті на крилах краси.