У Верховній Раді зареєстровано проект змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я.

Ініціаторами цього законопроекту № 4987 виступив 21 народний депутат (Ольга Богомолець, Павло Унгурян, Оксана Корчинська та інші) майже з усіх парламентських фракцій і груп, зокрема й більшість членів профільного Комітету ВР з питань охорони здоров’я, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Проект надає визначення поняттю «душпастирська опіка: „Діяльність в закладах охорони здоров’я священнослужителів (капеланів), уповноважених релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, спрямована на забезпечення релігійних та духовних потреб пацієнтів, членів їх сімей, а також працівників закладів охорони здоров’я“».

Пропоновані зміни передбачають, що «держава сприятиме забезпеченню свободи совісті і віросповідання, гармонізації державно-конфесійних відносин, координації міжконфесійної співпраці та розвитку душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я». Для цього Міністерство охорони здоров’я створить дорадчий орган — Душпастирську раду, до складу якої будуть включені представники зацікавлених релігійних управлінь і центрів.

Священнослужителі (капелани) зможуть здійснювати свою діяльність на волонтерських або на громадських засадах.

Водночас заклади охорони здоров’я отримають право брати на роботу священнослужителів (капеланів) для здійснення душпастирської опіки за умови, якщо вони пройшли спеціальну підготовку, відібрані й уповноважені релігійними організаціями.

Порядок спеціальної підготовки і діяльності, права та обов’язки священнослужителів (капеланів) визначить МОЗ України в Положенні про душпастирську опіку в сфері охорони здоров’я.

Нагадаємо, у січні 2016 року Всеукраїнська міжконфесійна конференція об’єднала медичних капеланів, науковців, медиків та представників влади навколо питання про законодавче запровадження медичного капеланства в Україні.

У травні 2009 року при МОЗ України було створено спеціалізовану Громадську раду з питань співпраці з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій, робота якої була призупинена у зв’язку з постійними кадровими змінами в міністерстві.