Під час цьогорічних розкопок, які щоліта проводить на території Хотинської фортеці археологічна експедиція Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, було знайдено колодязь XVIII ст.

За словами директора державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавети Буйновської, унікальна знахідка має важливе історичне та суто утилітарне значення.

— На старовинних планах фортеці давно бачили зображення двох криниць. Вочевидь, за турецького панування водою там живилися саме з власного водогону. Однак досі під час розкопок знаходили тільки рештки керамічних труб водогону та каналізації. Оскільки у нас із водою дуже сутужно, а вона потрібна для розбудови туристичної інфраструктури фортеці-музею, попросили археологів впритул зайнятися пошуком колодязів. Експедиції під керівництвом Миколи Ільківа поталанило. Археологи розкопали верхню частину турецького колодязя XVIII ст. Знайшли його неподалік однієї з веж на узвишші за межами замку, звідки вода стікала до нього трубами водогону, — каже Єлізавета Буйновська.

Анна Гаргаля, кореспондент видання «День», пише — директор музею дуже радіє цій знахідці. Колодязь включать у план екскурсій фортецею та розчищатимуть. Якщо ж у ньому виявиться вода, то як і кілька століть тому він, виконуватиме ще й свої прямі функції.

Історична довідка:

Хотинська фортеця колись була одним із найбільших військових форпостів Османської імперії, могутнім захистом українських земель. На древніх руських землях її спорудили за князювання Володимира Святославича. Тут відбувались великі історичні битви. За фортецю боролись князі та імперії, під її стінами гинули тисячі воїнів.

У середині XIII ст. під час князювання Данила Галицького дерев’яні укріплення Хотинської фортеці були замінені кам’яними. У середині XIV ст. Хотин увійшов до складу Молдавського князівства, правитель якого воєвода Стефан Великий в кінці XV ст. розширив територію фортеці, збудував стіну висотою 40 м і товщиною 6 м.

У 1538 р. Хотинський замок захопили польські війська, під час штурму було підірвано південне прясло стіни. За часів молдавського господаря Петрі Рареші в 1541–1546 р. зруйновану частину перебудували, прясло стіни відсунули ще далі на південь, а в середині нової стіни влаштували в’їзну вежу.

У «турецький період» вали Хотинської фортеці були укріплені бастіонами і в’їзними баштами.