Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» до семи номінацій додав ще одну — «Література словами кримських татар», що охоплює й твори ісламської тематики.

Як розповіла нашому кореспондентові виконавчий директор конкурсу Олена Гринцевич, події останніх років — анексія Криму, окупація частини Луганської та Донецької областей, де живе переважна кількість українських послідовників Ісламу, вимушене переміщення на підконтрольну Україні територію великої кількості мусульман — спричинили певне «соціальне замовлення» на літературу, що відбиває і життя кримських татар, і особливості їхніх традицій, культури та релігії.

— Тож ми вирішили компенсувати той дефіцит уваги до цієї тематики, адже, на жаль, не можна сказати, що за роки незалежності — час, що збігся з поверненням із заслання кримськотатарського народу — на книжкових полицях з’явилося багато літератури, присвяченої історії та сучасному життю кримських татар. При цьому важливо, щоб розповідь велася з перших вуст, щоб автор був частиною цього народу, цієї релігійної громади…

Номінацію для творів ісламської тематики укладачі конкурсу додали, дослухавшись поради муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» шейха Саіда Ісмагілова.

— Уявлення про те, що мусульмани в Україні — це лише кримські татари, є неправильне. Іслам визнають представники багатьох народів. По-друге, інтерес до теми — власне до Ісламу та до життя мусульман — останнім часом неабияк зростає. Це пояснюється багатьма чинниками, на жаль, і негативними. Поінформованість людей щодо Ісламу та його послідовників виявляється диким міксом із якихось казок, міфів та ксенофобських вигадок. А наукових, науково-популярних книжок, художніх творів, де неупереджено показано багатогранний ісламський світ, бракує.

До речі, уперше за час існування конкурсу його організатори наважилися на безпрецедентний крок: для кримськотатарських авторів зроблено виняток у частині вимог до мови, що нею має бути написано твір: вони можуть подати рукопис кримськотатарською чи мовами інших національних меншин, але в разі друку ці твори побачать світ лише в перекладі українською.

Інші умови до авторів, що хочуть узяти участь у цьому конкурсі, не змінилися: треба подавати тільки оригінальні твори, що перед тим не виходили друком, не виконувалися, не були оприлюднені, зокрема в інтернеті, що за ними не знімали фільмів (якщо йдеться про сценарії) та не ставили театральних вистав. До речі, авторські сценарії, створені для театру чи кіно за мотивами творів іншого митця, не можуть брати участі в конкурсі. Етнічних, вікових чи гендерних обмежень для авторів немає.

За словами Олени Гринцевич, подаватися на «Коронацію слова» можуть усі: як досвідчені письменники, так і новачки. Єдине офіційне обмеження: твори мають бути українською мовою. Неофіційні обмеження: твори, що пропагують фашизм, екстремізм, ксенофобію, шовінізм, нетерпимість на релігійному ґрунті відхиляють одразу.

У кожній номінації визначають три найкращі твори, є й заохочувальні премії.

З правилами та регламентом конкурсу «Коронація слова — 2017» можна ознайомитися на сайті конкурсу.

Довідки за телефонами: +38 (067) 252-50-20, + 38 (095) 000-7-000.

Твори можна надсилати за адресою («Укрпошта»):

Конкурс «Коронація слова», абонентська скринька «Коронація слова», Київ-30, 01030.

Довідка:

«Коронація слова» — міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Мета конкурсу — підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання та підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру та, як наслідок, наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами та п’єсами.

Конкурс засновано 1999 року Тетяною та Юрієм Логушами. «Коронація слова» відкрила для широкого кола читачів імена Ірен Роздобудько, Марини Гримич, Анни Хоми, Олександра Вільчинського, Наталки Очкур, Марини Мєдникової, Андрія Кокотюхи, Василя Шкляра та інших молодих письменників.