Чому окупація Криму не може тривати більш, ніж чотири роки, та яким шляхом можна його повернути, виданню Новое Время під час щорічної конференції Української школи політичних студій пояснив екс-віце-міністр Польші, дисидент та президент Фонду міжнародної солідарності Кшиштоф Становськи.

— Крим — це Україна. Він є окупований, і треба його повернути. Я ніколи не був українським міністром, але 20 років працював у Криму. Там ми допомагали будувати перші татарські школи, в яких кримськотатарські учні могли вчити українську мову. І практично всі татари, які сьогодні тут, можуть спілкуватися державною українською мовою, тому що в той час, коли [частина] України не дуже думала про це, були люди, [які думали].

Треба пам’ятати, що без 26 лютого [2014-го] та без протесту татар та інших кримчан проти спроби рішення парламенту АР Крим на приєднання до Росії було би страшно. Тому що, мені здається, що план був таким, що [одна] область [приєднається після] області, село після села «демократичним» шляхом референдуму, і в такій ситуації було би дуже тяжко щось зробити.

Аби повернути Крим до України, українці повинні за це якось заплатити. Треба бути готовим, коли для цього настане вдалий момент. Після Майдану треба засвоїти цей урок. Польські реформи були впроваджені відразу після виборів. Реформа Бальцеровича відбулася через 90 днів після формування першого уряду, децентралізаційна реформа місцевого самоврядування — через 180 днів після формування першого уряду незалежної Польщі.

Моє запитання є таким: чи готова Україна відповісти, як будемо працювати в Криму наступного дня після того, коли з’явиться такий шанс. Мустафа Джемілєв, якого я знаю і поважаю, казав, що це не повинно продовжуватися більше чотирьох років. На запитання, в який момент [щось має змінитися], відповідь ми знаємо, тепер найважливіше, щоб Україна була готова.

Ці території є окупованими, вони визнаються такими, нема жодної європейської країни, як мінімум, немає серед країн ЄС, які казали би протилежне. З іншого боку, як мені відомо, останнім часом Москва навозить у Крим багато людей. Не тільки військових, а й цивільних. До референдуму вони можуть бути готові. І це не буде так просто — «давайте зробимо ще раз референдум». Тоді треба використати досвід Латвії чи Естонії, коли вони вирішували питання незалежності в умовах, де більша частина суспільства на той момент була росіянами. Якби там був нормальний референдум, ці країни ніколи би не повернулися на карту світу. Це означає, що треба креативно підходити до цього питання.