У турецькій столиці 10 грудня до Міжнародного дня прав людини була відкрита документальна фотовиставка журналіста і фотографа Антона Наумлюка під назвою «Гібридна Депортація».

На своїй сторінці в соцмережі Facebook фотограф ділиться інформацією про те, як створювалися представлені на експозиції фотороботи:

— Батьків я знімав у судах, а їхніх дітей — в будинках з виламаними під час обшуку дверима. Матерів, які плакали, я знімав скрізь. В одних дітей викрали, в інших — діти за гратами. Їх саджають ті ж, хто викрадав. Я знімав у Бахчисараї, Ялті, Севастополі, Сімферополі, Ростові. Це нескінченна низка заплаканих облич, горя і принижень, — каже фотограф.

Розповідає Антон Наумлюк і про те, як з’явилася назва виставки:

— Перше велике інтерв’ю в Криму я провів з батьками Ахтема Чийгоза, якого судять у справі «26 лютого». Тоді в розмові з Зейтуллем Чийгозом вперше прозвучало ось це — «гібридна депортація». Суть у тому, що зараз все ж не можуть, як у 44-му, посадити у вагони і, залишаючи за собою низку трупів, вивезти всіх кудись за Урал. Але можуть створити такі умови, за яких лишиться очевидний вибір: виїхати або сісти. Це і є «гібридна депортація», — пояснює Наумлюк.

Журналіст також пише про те, які почуття він переживав під час фотографування:

— Коли я пишу тексти — там документи, свідоцтва, думки та експертні оцінки. Фотографія — інше. Я б хотів і знімаю, щоб кожне обличчя на фото не залишилося для вас одним із десятків невідомих, а щоб ви розуміли: кожен заарештований — це зламана доля, діти без батька, матір, недозведений будинок і перервані мрії.

На афіші виставки — сімферопольський слідчий ізолятор:

— Через нього пройшли Геннадій Афанасьєв, Сенцов і Кольченко, зараз в ньому [перебуває — ред.] Ахтем Чийгоз і багато інших, — пише Наумлюк і заявляє, що у слідчому ізоляторі — «жахливі умови», він переповнений, внаслідок чого нерідкими є смерті ув’язнених — в 2015 році там померло 11 підслідних, а тільки за перші півроку 2016-го — 19 осіб.

Як заявляє Антон Наумлюк, в окупованому Криму нікому захищати права людей, а сам півострів нагадує місце позбавлення волі:
— На півострові майже немає правозахисників, а якщо є, їх знищують, як Емір-Усеіна Куку, якого заарештували у справі Хізб. Тут немає навіть ГНК. Подивіться на цю вишку, стіни і колючий дріт. Для мене це і є Крим.

Як розповів Антон Наумлюк кореспонденту QHA, серед кримських татар у Криму лише мізерна частина прийняла окупацію:

— Ми знаємо, що частина кримських татар влаштувалася у новій реальності та увійшла в структури російської влади. Зараз вони почуваються, напевно, чудово. Але насправді це невелика, мізерна частина (кримських татар — ред.). Основний масив народу і його історія твориться зараз саме там (в Криму — ред.). І мені хотілося відобразити її. За фактом, це хроніка подій, яку не можна забувати та ігнорувати. Символічним є також той факт, що захід відбувається в країні, яка неодноразово заявляла про свою принципову позицію щодо територіальної цілісності України і Криму.

В організації виставки, присвяченій Криму і кримськотатарському народу, безпосередню участь взяли Генеральний центр Товариства культури та взаємодопомоги кримських татар, Товариство турецько-української дружби, Всесвітній конгрес кримських татар, Університет Газі, громадська організація «КримSOS» і Посольство України в Турецькій Республіці.

Після відкриття виставки за участю професора Близькосхідного технічного університету Айшегюль Айдингюн, кримських адвокатів Едема Семедляєва та Еміля Курбедінова, заступника координатора громадської організації «КримSOS» Євгенії Андреюк, колишнього політв’язня Геннадія Афанасьєва, а також творця і засновника «КримSOS» Таміли Ташевої була проведена дискусійна панель на тему порушення прав людини у Криму.