Координатор ініціативи «Крим SOS» Таміла Ташева займається активною правозахисною діяльністю, особливо проблемою порушення прав людини на анексованому півострові. Крим. Реалії поговорили з Тамілою та дізналися, які значущі події для неї та організації відбулися 2016 року, і що заплановано на 2017 рік.

Розкажіть про найважливіші події 2016 року для вас і вашої організації.

— Ми провели й організували дуже багато заходів на материковій частині України, але, по-перше, хочу відзначити наші виїзні місії до Криму, бо, як на мене, головне — це збереження комунікацій та соціальних зв’язків із людьми, що живуть там. Пізніше, за підсумками поїздок спільно з Міжнародним партнерством з прав людини підготували звіт, подавши його до Міжнародного кримінального суду. Це звіт, що свідчить про порушення та утиски кримських татар та інших етнічних груп на анексованому півострові як злочини проти людяності.

По-друге, ми розпочали кампанію та обстоюємо права людей, що їх викрадено на території Криму. Я нагадаю, це щонайменше 15 осіб, невідомо-де вони перебувають.

Ви маєте на увазі щомісячні акції під посольством Росії в Києві?

‒ Так, саме їх. У грудні ми зібралися вже вшосте з вимогою знайти зниклих безвісти людей, зокрема Ервіна Ібрагімова. Хочу зазначити, що за нашими зверненнями було засідання робочої групи ООН щодо насильницьких зникнень на території анексованого Криму. Перед тим жодна з міжнародних організацій не дивилася в такому контексті на викрадення людей на півострові. До речі, зовсім скоро ми розпочинаємо міжнародну кампанію Find and free («Знайти і звільнити») — знайти тих, хто зник і звільнити ув’язнених на території Криму. Це буде міжнародна кампанія, до неї мають намір приєднатися українська сторона, кримськотатарська діаспора та міжнародні організації.

А як же акція Free Ervin? Чи продовжиться вона 2017 року?

— Акція Free Ervin — частина ширшої кампанії Find and free, що її скоро презентуватимуть. Звичайно, щомісяця — вихід під посольство (Росії. — КР). Це комунікація з російськими державними органами влади з вимогою знайти чи звільнити людей, що зникли чи ув’язнені. Це комунікація з міжнародними організаціями та структурами, це постійна робота з державними органами влади (України. — КР).

Ваша основна діяльність — правозахисна. А як же культура? Які культурні заходи вам запам’яталися найбільше цього року?

— Відбулася презентація фільму «Мустафа» — стрічки про лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва. Над нею тривалий час працювала велика команда. І мені здається, відгук на фільм і його дальша доля — основне досягнення. Думаю, це справді одне з найважливіших досягнень для мене 2016 року.

До речі, в середині грудня ми повернулися з Анкари, де презентували фотовиставку Антона Наумлюка (незалежний російський журналіст, кореспондент російської служби Радіо Свобода. — КР), присвячену більше правозахисній діяльності, жертвам окупаційного режиму в Криму. Наша організація досить багато уваги приділяє культурі, бо через культуру можна розв’язати велику кількість питань, що стосуються соціальних комунікацій. Коли нам погано вдається зрозуміти одне одного — у цьому може допомогти саме культура.

Які у вас і вашої організації плани на новий рік?

— 2017 року заплановано активний старт кампанії Find and free. Команда творців фільму «Мустафа» візьме участь у Берлінському кінофестивалі, а також ще десь у десяти фестивалях зі своєю стрічкою. Показ фільму «Мустафа» в Туреччині — там уже є пропозиції від кримськотатарської діаспори.

Заплановано важливі заходи в Парламентській Асамблеї Ради Європи, в ООН, у Раді Європи, в Європейському парламенті, де ми плануємо знову розповісти про порушення на території Криму й про те, як допомогти людям на анексованому півострові, а також внутрішньо переміщеним особам на материковій Україні. Ми активно продовжимо роботу, що робимо протягом майже трьох років.

Наша організація дуже активно розвивається, зважає на помилки, змінює формати донесення інформації. Наприклад, 15 грудня ми відкривали фотовиставку, присвячену Миколі Семені (кримський журналіст, автор «Радіо Свобода». — КР). Ми розуміємо, що вуличні акції не завжди можуть донести ті меседжі, про які хочеться поговорити. Через фотовиставку зможемо донести більше, ніж вийти до посольства Росії і говорити якісь певні меседжі. Ми змінюємо формати — вони будуть зручніші, дієвіші.

Джерело: Крим. Реалії