700 дивом збережених виробів декоративно-прикладного мистецтва кримських татар представлені в залах Державного музею українського народного декоративного мистецтва в Києві.

Ці твори мистецтва прожили таке саме життя, як і народ, що їх створив. Десятиліттями вони перебували у вигнанні. Щодня їх могли знищити. Люди, що зберігали реліквії, піддавалися смертельній небезпеці.

На жаль, багато чого пропало безповоротно. Але те, що дійшло до наших днів, гідно представляє самобутнє й унікальне в деяких своїх проявах народне мистецтво кримських татар. Здавна високо цінувалися мідно-карбовані вироби. У Криму вони вважалися символом багатства й щастя родини. А кримсько-татарські килими та вишивки давно здобули славу в усьому світі. Один з видів двосторонньої вишивки навіть увійшов в історію всесвітнього мистецтва під назвою \"глуха татарська гладь\". Його аналогів більше ніде немає.

Людмила Білоус, заступник директора Державного музею українського народного декоративного мистецтва: \"Мі бачимо тут дуже багато спільних рис, взаємовплив між орнаментом українським і кримськотатарським. Це, перш за все, на вишитих предметах, це головні покривала, які тут демонструються. І також бачимо цей взаємовплив в назвах предметів. Адже відомо, що назва українського килима \"килим\" теж характерна і для кримськотатарських тканих виробів. Такі назви, як \"очкур\" і \"учкур\" також мають дуже багато спільного\".

Чимало предметів побуту, одяг ввійшли до вжитку багатьох слов\'ян, зберігши не тільки форми, але й назви. Вслухайтеся й придивіться - скільки спільного в \"куманах\" і \"куманцах\", \"киці\" і \"кисетах\", \"каптанах\" і \"каптанах\". Навіть знаменита львівська \"філіжанка кави\" має свою кримсько-татарську родичку - чашечку для кави \"філі джан\". Історія кожного народу, його мистецтво подібно до складної ювелірної філіграні - також довго сплітається в єдине ціле. Порушити будь-яку деталь, відкинути що-небудь неможливо. Просто треба намагатися розуміти й цінувати самобутність. Про цю просту істину нагадує виставка шедеврів мистецтва кримських татар.

Анатолій Зорин

Газета \"Арраід\"