У квітні-травні 1928 року у Львові відбулася виставка «Мистецтво ісламського Сходу». Її організатором виступили Музей художніх ремесел (Muzeum Przemysłu Artystycznego) і Товариство друзів мистецтва.

З огляду на віддаленість Львова від світових центрів мусульманської культури, виставка була неординарною подією для свого часу. З іншого боку, місто як найбільший центр Галичини протягом декількох століть було тісно пов’язано з політичним і культурним життям Сходу. Уродженцями Львівщини була низка відомих представників наукової, політичної і культурної еліти Османської імперії: Іван Кердей (Саід-бей), Іохим Страж (Ібрагім-бей), Войцех Бобовський (Алі Уфка-бей). Не можна не згадати і таку визначну постать, як Леопольд Вайс (Мухаммад Асад). Народжений у Львові в 1900 році, він залишив яскравий слід в історії і культурі Ісламу не тільки Європи, а й Близького Сходу.

Ще в період раннього середньовіччя столиця Галичини була одним із великих торгових центрів Східної Європи, на ринках якої купці з Персії, Анатолії, Іраку, Середньої Азії і Криму продавали свої товари: килими, тканини, прянощі, предмети розкоші, зброю. Покупцями цих товарів були представники львівської знаті. Активний товарообмін наклав свій відбиток на топонімічний образ Львова — в місті з давніх часів існували Татарська і Вірменська вулиці, жителями яких були переважно представники країн Сходу.
В кінці XVIII ст. в моду увійшло колекціонування предметів східного мистецтва. Шедеври майстрів ісламського світу поступово почали осідати в музеях і приватних колекціях Львова. Саме завдяки цьому факту стало можливим проведення львівської виставки 1928 року. Вона увібрала в себе експонати трьох міських музеїв: Музею князів Любомирських, Музею імені короля Яна III і Музею художніх ремесел.

Крім того, для виставки надали свої експонати і приватні колекціонери. Професор інституту сходознавства (університет Яна Казимира) доктор Сигізмунд Смогоржевський передав для виставки килими ручної роботи з Алжиру і Марокко і музичні інструменти з Сирії та Аравії.

Надзвичайно цікавою була експозиція меблів з країн Магрибу (Марокко, Алжир, Туніс). Тонке ажурне різьблення по дереву, інкрустація — це все розпізнавальні прикмети роботи арабських майстрів. Родзинкою виставки були численні килими з Персії, Іраку, Туреччини та Сирії. Більшість з них були привезені мандрівниками під час поїздок країнами Сходу.

Значна частина експонатів виставки «Мистецтво ісламського Сходу» належала до періоду XVII–XIX ст. Всього було представлено 145 предметів колекціонування, найстаріший з яких датований XIV ст. За підсумками виставки у Львові було видано каталог. Автором наукової частини виступив доктор Влодзімеж Кульчицький, який особливу увагу в своїй статті приділив мистецтву килимарства мусульманських країн.

Всі експонати вже бували в музеях і приватних колекціях Львова, що свідчить про значний інтерес до ісламської культури інтелектуальної еліти міста. Слід також сказати кілька слів про одного з ініціаторів проведення виставки — Музей художніх ремесел. Він був створений в 1894 році як муніципальний музей з ініціативи професора Юліана Захаревича. У 1905-му для нього було споруджено будинок на вулиці Гетьманській, 20 (нині проспект Свободи) за проектом архітектора Юзефа Яновського та скульптора Леонарда Марконі. До 1929 року музейне зібрання налічувало 3724 експонати, 1218 гравюр, 2723 фотографії та 1731 слайд. При музеї була створена бібліотека, яка налічувала в той час майже 12 тис. томів.

Під час Другої світової війни значна частина колекції була викрадена нацистами і вивезена до Німеччини, тим самим було безповоротно втрачено низку найцінніших експонатів. Нині в колишній будівлі Музею художніх ремесел розмішується Національний музей.

З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»