Члени Ради Безпеки ООН одноголосно схвалили проект резолюції про заходи щодо захисту культурної спадщини від терористів і в умовах збройного конфлікту. Виступаючи на підтримку документа 2347, Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова назвала резолюцію «історичною».

— Цілеспрямоване знищення спадщини є військовим злочином. Воно стало тактикою ведення війни, покликаної розколоти суспільство в довгостроковій перспективі за допомогою стратегії культурної чистки. Саме тому захист культурної спадщини — це не тільки питання культури, це необхідна умова безпеки, нерозривно пов’язана із захистом життя людей, — цитує чиновницю Центр новин ООН.

Вона додала, що з моменту ухвалення Радою Безпеки ООН резолюції 2199 в 2015 році, яка забороняє торгівлю культурними цінностями Іраку і Сирії, робляться зусилля з перекриття каналів фінансування терористів, що надходить від незаконного продажу культурних цінностей.

— У рамках глобального руху, ініційованого ЮНЕСКО, близько 50 країн удосконалили своє законодавство та обмінюються інформацією та даними з метою ліквідації каналів незаконної торгівлі артефактами і сприяння реституції культурних цінностей, — зазначила Ірина Бокова.

Незаконна торгівля культурними цінностями — одне з джерел доходу для терористів. Ухвалена 24 березня резолюція передбачає введення санкцій стосовно осіб та організацій, причетних до торгівлі цінностями з терористами, а також інші заходи з боротьби з цим явищем.

На брифінгу в Раді командувач корпусом італійських карабінерів Фабріціо Парруллі представив останні дані про незаконний обіг культурних цінностей. Згідно з цією інформацією, починаючи з 1969 року, в рамках боротьби з фінансуванням злочинної діяльності Збройними силами Італії було вилучено 800 тис. артефактів.

Зауважимо, що в листопаді 2015 року народний депутат України Людмила Денисова під час виступу на Парламентській асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) з боротьби з незаконним використанням культурної спадщини в регіоні, заявляла, що Росія вивозить цінні експонати з кримських музеїв. Раніше вона оприлюднила інформацію про вивезення в російський Ермітаж колекцій з окупованого Криму, зокрема з «Херсонеса Таврійського», Судака і Центрального музею Тавриди в Сімферополі. Також особливе занепокоєння, за словами Людмили Денисової, викликає інцидент, який стався в ніч з 16 на 17 листопада 2015 року в Судаку, де обвалилася частина давньої вежі Генуезької фортеці.

— Наша країна жорстко засуджує варварське захоплення і розграбування Російською Федерацією культурних, матеріальних і духовних історичних цінностей України, — зазначила тоді народний депутат.

За даними українського Мінкульту, в музейних фондах анексованого Росією Криму, станом на 1 січня 2014 року, зберігалося 925 916 одиниць музейних експонатів, а в Севастополі — 321 444.

Також є свідчення того, що РФ розкрадає культурні цінності з кримських музеїв. Як писав Комерсант, на початку червня 2016 року в Лондоні на «російських торгах» аукціонного дому Christie’s картина Івана Айвазовського «Корабельна аварія» пішла з молотка за $ 228,2 тис. — на момент окупації Криму Росією це полотно зберігалося в Феодосійської галереї в Криму.

Про варварство і невігластво окупаційної влади говорить і такий факт: представник окупаційної влади Криму Сергій Міняйло в січні 2016 року розпорядився замінити плитку на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» на сучасну.

Підписане ж прем’єр-міністром РФ розпорядження, яким понад 220 об’єктів на території анексованих Криму і міста Севастополь віднесені до культурних об’єктів федерального значення Росії, МЗС України розцінило як спробу привласнити культурні цінності України і як ігнорування російською стороною принципів і норм міжнародного права.

Гаазька конвенція, яка була ратифікована й Україною, і Росією, забороняє вивіз та експлуатацію культурних об’єктів на окупованих територіях і зобов’язує повернути цінності, якщо вони були звідти вивезені.