Через сто років, на тому ж місці харківські мусульмани повторили те, що зробили їх предки. Соборна мечеть виявилася нерушимою, тому що була відтворена в попередніх обрисах! Навряд чи хтось із тих, хто руйнував її, міг таке припустити. Наступного дня в стінах ще не завершеної мечеті провели перший п\'ятничний намаз. Старі плакали, вони дожили до своєї мрії.

Останнє п\'ятиліття

Наступні п\'ять років наповнилися безліччю подій - сумних, тривожних, буденних і радісних. Пішли із земного життя імам Талип Ахметов (березень 2004 р.) і автор проекту вітвореної мечеті, Ільяс Муратов (квітень 2005 р.). Втрати несподівані і непоправні. Гостро стало питання про новий квартал на кладовищі для мусульманських поховань. Цього року він вже досягнув критичної межі; ведуться переговори й переписка з міською та обласною владою. Два роки (2003-2004) не надходили необхідні для продовження будівництва мечеті пожертвування. Рік у рік потроху зменшується чисельність учнів в недільній мусульманській школі, у той же час, повернувся в громаду після трьох років навчання в Ісламському університеті (Донецьк) Ренат Ахметов, а його молодший брат Раміль вступив до Ісламського університету в Саудівській Аравії (Медина). Ще одна, вже друга група наших мусульман здійснила хадж у Мекку й побувала в Медині (2002 р.). За літньо-осінній період минулого року було зведено стіни мечеті й учбово-адміністративного блоку. Нарешті піднявся настрій наших парафіян, і надії наших старійшин на відправлення намазу у відтвореній мечеті зросли. З\'явилося кілька харківських родин, що активно приймають участь у будівництві мечеті. Але в той же час, наші звертання за допомогою до українських і закордонних організацій та окремих відомих особистостей поки залишаються без відповіді або з невизначеними строками в майбутньому.

Рік напередодні 100-літнього ювілею ми вважали особливо відповідальним, і він був насичений всякими планами і турботами. Лише навесні вдалося завершити покрівлю. Влітку раптово з\'явилися цільові пожертвування на зведення мінарету і купола. Хоча іноді виникали здавалися б безвихідні ситуації, але, Слава Всевишньому, нові шляхи відкривалися знову й знову.

21 вересня встановили символи ісламу - півмісяці на золотисті мінарет і купол. Це були хвилюючі й щасливі миті! Через сто років, на тому ж місці ми повторили те, що зробили наші предки! Наша Соборна мечеть виявилася нерушимою, тому що відтворена в попередніх обрисах! Навряд чи хтось із тих, хто руйнував її, міг таке припустити. Наступного дня, 22 вересня в стінах ще не завершеної мечеті провели перший п\'ятничний намаз. Старі плакали, вони дожили до своєї мрії.

А ще через день, 23 вересня 2006 р. разом з гостями з Донецька, Луганська, Запоріжжя та Києва святкували столітній ювілей харківської Соборної мечеті. Це було свято душі і щасливих сліз на передодні Священного Рамазану. Як символічний збіг, у ці ж дні нас нарешті повідомили, що міськвиконком задовольнив до 2008 р. наше клопотання про продовження минулих строків будівництва. За два роки потрібно встигнути розпочати і завершити внутрішні й зовнішні опоряджувальні роботи, облаштувати двір, звести огорожу... Вистачило б коштів та сил. Будемо за це молитися.

Рашид БРАГІН
голова Харківської мусульманської громади.