8 та 9 травня громадяни нашої країни, прикріпивши до свого одягу квітку червоного маку на знак скорботи та пам’яті про жертв війни, несли до пам’ятних монументів та меморіальних комплексів квіти, свої молитви за душі полеглих на фронтах та благання до Творця більше не допустити подібного.

У ці дні молитви за мир відповідно до ритуалів та традицій свого віровчення возносили послідовники багатьох релігій. Молилися й мусульмани, серед яких були й імами Духовного управління мусульман України «Умма».

В урочистостях, що відбулися 9 травня на території Меморіального комплексу «Музей історії України у Другій світовій війні», взяв участь і муфтій Саід Ісмагілов, який пояснив, чому важливо не лише віддавати шану полеглим та загиблим, але й критично переосмислювати уроки історії та використати гіркий досвід воєн:

— Світ мусить засудити не лише нацистський режим, але й радянський, адже вони спільно розпочали цю війну у прагненні поділити світ навпіл і захопити всі незалежні країни. Саме тому сучасний світ, осмислюючи Другу світову війну, обрав гасло «Ніколи знову!», що повністю відповідає не лише загальнолюдським цінностям миру і добра, але й ісламському вченню миру та добросусідства, — сказав Саід-хазрат. — Як і у Другій світовій війні, на східному фронті України вже третій рік поспіль наше мирне життя захищають представники різних релігій та етносів, зокрема й мусульмани. Вони всі — й ті, що захищали нас у 1941–45 рр., і ті, хто захищає нас з 2014-го й дотепер — варті нашої поваги та молитви за них.

Довідково:

Червоний мак (Remembrance poppy) — символ пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року. Використання квітки маку як символу пам’яті інспіроване віршем канадського військового лікаря Джона Маккрея «На полі Фландрії» (1915), що починається словами: «На полі Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами, / Щоб знали місце, де ми є…» («In Flanders fields the poppies blow / Between the crosses, row on row / That mark our place…», переклад Наталії Безсонової). Був уперше використаний Американським легіоном для вшанування пам’яті солдатів, що полягли під час Першої світової війни. Зараз поширений майже у всьому світі. Ідея використовувати червоний мак як символ пам’яті належить викладачці Університету штата Джорджия (США) Моїні Майкл. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» («We Shall Keep the Faith»), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам’ять за загиблими. Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.