10 травня в Берліні в Фонді Конрада Аденауера відбулася подіумна дискусія «Кримські татари між репресіями і національним визначенням», на якій представники кримськотатарського народу і німецькі експерти обговорили стан корінного народу Криму через три роки після його анексії РФ.

— Після драматичних подій — окупації Криму Росією — Україна здійснила низку важливих кроків, зокрема визнала геноцид проти кримських татар, а сам народ — корінним, що дає досить широкі повноваження, аж до права на самовизначення, — підкреслила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.

Як передає QHA, чиновниця також висловила думку, що широка автономія, про яку говорять керівники Меджлісу, є «непоганим інструментом деокупації».

— Ми — не сепаратисти, ми бачимо своє майбутнє в складі України, — підкреслила вона.

Представник німецького Товариства захисту народів навів задокументовані приклади утисків кримськотатарського народу з боку окупаційної влади півострова:

— Таким авторитетним представникам кримськотатарського народу, як Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, заборонений в’їзд на півострів. Меджліс кримськотатарського народу оголошений екстремістською організацією, його діяльність в Криму заборонена.
Крім того, експерт зазначив, що спроби російської влади створити покірні їм органи місцевого самоврядування призводять до непорозумінь і напруженості серед кримських татар.

— Кілька з них — опозиційно налаштованих — безслідно зникли, шестеро засуджені на тривалі терміни тюремного ув’язнення за очевидно сфабрикованими звинуваченнями. У 32 випадках були відкриті нові кримінальні справи. Сім кримських татар були примусово направлені на психіатричний огляд, зокрема один відомий кримськотатарський правозахисник, більше 170 людей були тимчасово затримані, допитані і зареєстровані в правоохоронних органах, більше 50 разів співробітники спецслужб проводили обшуки в квартирах, будинках і мечетях, — повідомив він.

Представники кримськотатарського народу і німецькі експерти визнали однією з основних сьогоднішніх проблем те, що в Криму немає організацій або структур, які могли б реєструвати і документувати випадки порушень прав кримських татар.

— У незалежних спостерігачів немає доступу до Криму, — констатувала кримськотатарська правозахисниця Айше Меметова, — і Росія робить все можливе, щоб так було і надалі.

На думку Еміне Джеппар, контролювати фіксацію випадків порушення прав людини на півострові повинна «міжнародна моніторингова місія, яка могла б знаходитися в Криму постійно і підтримувати контакт з адвокатами, сім’ями політичних в’язнів і з ними самими».
Однак деякі експерти, зокрема представниця берлінського Фонду науки і політики Сьюзан Стюарт, скептично поставилися до ідеї створення постійної міжнародної моніторингової місії, зазначивши, що «Росія ніколи на це не піде».