У перші дні окупації Криму кримські татари чекали повторної депортації. Влада РФ почала політику репресій щодо кримських татар після того, як спробувала вести переговори з лідерами народу і зрозуміла, що їх надії на лояльність до окупації безпідставні.

Про це лідер кримських татар, Уповноважений Президента у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв розповів під час прес-конференції в Києві на тему «Бережіть різноманітність — захистіть кримських татар», повідомляє кореспондент QHA.

За його словами, на початку окупації Кримського півострова думки в Кремлі про політику щодо кримських татар розділилися:

— Дехто хотів купити лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, щоб вони проявили лояльність і згоду з окупацією. Інші говорили про те, що з кримськими татарами неможливо домовитися, тому діяти треба традиційними методами, тобто репресіями, — сказав Джемілєв.

Окупанти намагалися домовитися з головою Меджлісу кримськотатарського народу і для цього організовували його зустрічі з представниками Татарстану, в тому числі і з президентом цієї республіки, який неодноразово приїжджав до Криму.

— Він розповідав, як добре бути в складі Росії… Але це не привело до успіхів. Казанські татари взагалі відреклися від діалогу, визнали, що кримські погано впливають, — зазначив лідер кримських татар.

Джемілєв підкреслив, що влада РФ зробила ставку на політику репресій, щоб кримські татари самі покинули анексований Крим.

Він також нагадав, що під час сталінської Депортації 1944 року загинуло 46% кримськотатарського народу.

Нагадаємо, 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила постанову, якою Депортація кримських татар у 1944 році визнається геноцидом кримськотатарського народу.

Розслідування за фактом Депортації кримських татар було розпочато прокуратурою АР Крим в жовтні 2016 року. Складено реєстр із 160 осіб, яких особисто і членів їх сімей представники радянської влади примусово переселили з Криму в 1944 році. Крім того, в рамках цього кримінального провадження у 300 наукових бібліотеках України затребувані матеріали (документи, публікації, наукові статті) для подальшого призначення науково-демографічної експертизи.