«Внутрішні і зовнішні виклики і загрози для України: роль і можливості Церкви в їх подоланні» — такою була тема обговорень чергового засідання круглого столу «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин», що відбувся 24 травня у Києві.

На цьому заході, що його організувало і провело представництво Фонду Конрада Аденауера спільно з Центром Разумкова за підтримки Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій (ВРЦРО), були присутні керівники й представники найчисельніших церков і релігійних організацій України, органів державної влади, громадськості, експертного співтовариства, журналістів.

На засідання було запрошено й муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» шейха Саіда Ісмагілова, який був єдиним послідовником Ісламу на цьому заході (зауважимо, що в нашій країні діє декілька мусульманських релігійних об’єднань і муфтіятів).

На круглому столі обговорювали роль церкви і релігійних організацій України в подоланні наслідків військового конфлікту на території нашої держави, в запобіганні зниженню життєвого рівня та рівня захисту прав і свобод громадян. Не залишилися поза увагою й актуальні проблеми міжконфесійних і державно-конфесійних відносин в Україні в контексті внутрішнього й міжнародного вимірів, також учасники засідання шукали відповідь на запитання — що наразі найбільше заважає плідній співпраці держави й релігійних організацій країни в різних сферах суспільного життя.

— Центром Разумкова для роботи круглого столу були представлені статистичні, інформаційно-аналітичні матеріали, результати соціологічних досліджень стану і тенденцій релігійності українського суспільства, — розповів шейх Саід.

На прохання нашого кореспондента Саід-хазрат стисло окреслив основні тези свого виступу на заході:

— По-перше, я зазначив, що мусульманське суспільство України протягом останніх років швидко інтегрується в українську політичну націю, все більше і більше стає частиною України. По-друге, зауважив, що наш досвід мирного співіснування, а також поваги до держави, до мови, до культури є настільки актуальним, що навіть закордонні мусульманські організації цікавляться ним. Тобто мусульмани України можуть навчити і показати певні приклади, як потрібно вибудовувати свою ісламську організацію, мусульманську релігійну структуру в умовах світської держави, де переважна більшість є християнами. Я також наголосив на тому, що традиційним мусульманам-сунітам у Києві досі не надано ділянки для будівництва мечеті, хоча в цьому є велика потреба. І, по-третє, я зауважив, що поки що не вирішено питання військового капеланства саме для мусульман, — розповів муфтій.

Також Саід Ісмагілов привернув увагу присутніх до однієї з найгостріших проблем, які існують у мусульман України — це те, що послідовники Ісламу не завжди впевнені, що їхнє тіло після завершення земного існування буде поховано з дотриманням всіх вимог віровчення:

— На жаль, не у всіх містах України надають окремі сектори для поховання мусульман. Як позитивний приклад я навів Запоріжжя, Львів та Луцьк, де, попри те, що там не дуже великі мусульманські громади, місцева влада пішла назустріч і виділила окремі ділянки для поховання людей, що сповідують Іслам. Але у столиці України, яка є обличчям нашої держави, це питання поки не вирішується, хоча існує велика кількість переселенців-мусульман з Криму та Донбасу, серед яких є й люди похилого віку.

Муфтій зазначив, що присутні на круглому столі завірили його як представника мусульман України у своїй підтримці:

— Ми отримали підтримку, зокрема, й від вірян Київського патріархату, священики якого підтримали позицію мусульман і заявили про те, що потрібно, аби держава звертала увагу на потреби міноритарних конфесій, релігійних меншин, а також депутатів, що були присутні, особливо пані Оксани Корчинської та Віктора Єленського, які наголосили на тому, що потрібно взяти до уваги всі потреби мусульман.

Щодо ставлення українського суспільства до церкви й релігії — пропонуємо вашій увазі аналітичну нотатку ректора Відкритого православного університету протоієрея Георгія Коваленка, оприлюднену на сайті Православіє в Україні: за даними Центру Разумкова (дослідження проведено у березні 2017 року), рівень довіри до Церкви не змінюється з початку ХХІ століття (63%), але упродовж останніх 17 років кількість українців, які вважають Церкву моральним авторитетом, зменшилась з 56,3% до 42,2%. Цікавими є і регіональні відмінності щодо цього питання. На заході України Церква є моральним авторитетом для 68% українців, в центрі — для 41%, на сході — для 28%, а на півдні — для майже 27%.

77,8% українців позитивно ставляться до православ’я, негативно — лише 1,3%, а 13,5% — байдуже. Найкраще ставлення після православних до греко-католиків — 36,4% і католиків — 30,9%, але в динаміці позитив зменшується. Негатив усього 4,1% і 5%, але він збільшується. Позитив щодо Ісламу складає 12,6%, а негатив залишається стабільним — 20%. Байдужими до мусульман є 37,6% українців.

Довідково:

Фонд Конрада Аденауера підтримує в рамках міжнародного співробітництва політичні, економічні та соціальні процеси в більш ніж 120 країнах, керуючись при цьому принципами вільної демократії. Починаючи з 1994 року, його представництво в Україні супроводжує політичні та економічні перетворення в Україні. З цією метою вже було реалізовано понад 500 проектів, спрямованих на підтримку демократичного розвитку, побудову громадянського суспільства, ствердження вільних ЗМІ та консолідацію демократичних інститутів.
Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова — це недержавний аналітичний центр, заснований в 1994 році, що досліджує державну політику в багатьох сферах.