Серед учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Мусульманська спадщина в Південній Україні: історія, культура, релігія», що відбулася 14 грудня у Києві, був і відомий дослідник з Азербайджану Теймур Атаєв.

Спілкуючись з кореспондентом нашого видання, гість з Баку висловив слова подяки на адресу організаторів конференції, які надали йому можливість виступити на цьому «великому заході»:

— Захід дійсно великий, я б назвав його значущим. Тому що це не просто про мусульманську спадщину на півдні України — це реально занурення в її історію! Зараз дуже важливо вивчати історичні прецеденти, якісь окремі епізоди, але не розглядати їх незалежно один від одного, а намагатися скомпонувати, щоб у нас всіх був реальний пазл ось тієї історичної канви, яка привела до сьогодення. Тому що якщо ми глибше не вивчатимемо історію своєї країни, просто не зрозуміємо, що ж відбувається сьогодні з нами і навколо нас і що чекає наших дітей.

Як зізнався вчений, в Азербайджані вже прийшли до чіткого розуміння подібного ретроспективного аналізу, хоча усвідомили це не відразу:

— Коли ти починаєш занурюватися в історію, то бачиш, що, загалом, в такому розвитку подій нічого дивного немає. Тому що історія — це свого роду спіраль, і якщо ми самі забуватимемо своє коріння, традиції, свою історію і те, що відбувалося на цій території в ту чи іншу епоху, то просто опинимося біля розбитого корита. Тому доповіді, представлені на конференції — дуже важливі.

Позитивно оцінив Теймур Атаєв і продуманість робочого режиму, і регламенту конференції:

— З одного боку, люди були обмежені в часі, але це дало можливість виступити більшій кількості дослідників, з іншого — не було окремих локацій для кожної панелі, що призвело до формування якоїсь спільної, цілісної картини періоду, який розглядався.

Доповідь азербайджанського дослідника «Про деякі нюанси зміни демографії Криму в другій половині XVIII століття» була з великою зацікавленістю зустріта аудиторією. У ній міститься аналіз ситуації, що склалася після підписання в 1772 році Сахіб Гіреєм з російською стороною Карасубазарського і в 1774 році Кючук-Кайнарджійського договорів. Після цього фортеці Керч, Єнікале, Кінбурн зі степом між Бугом і Дніпром, Азов, Кабарда відійшли до Росії, що отримала прямий вихід до Чорного моря, а на самому півострові і на інших землях, що відійшли до Росії, відбулися помітні демографічні зміни як реалізація Петром I завдань із формування «християнського поясу безпеки» навколо Кавказу…

Довідка:

Теймур Октай огли Атаєв (рід. 1962) — азербайджанський політолог, релігієзнавець, публіцист. Живе в Баку. У 1984 році закінчив історичний факультет Азербайджанського державного університету (тепер БДУ). Працював у системі Міністерства культури Азербайджану, а також у низці політичних та економічних структур. Директор з аналітичних проектів Бакинського громадського об’єднання «Ідрак», яке діє на основі принципів поміркованості та толерантності і закликає до мирного співіснування, взаєморозуміння і діалогу мусульман між собою і з представниками інших релігій. Теймур Атаєв є автором багатьох досліджень, присвячених мусульманській релігії, а також міжрелігійному діалогу та співпраці (серед яких кілька монографій і понад 800 статей). Три його книги побачили світ цього року в Києві. Вчений неодноразово бував в Україні, виступав з лекціями в Києві, Острозі, Одесі та Львові.