10 квітня у приміщенні Національної спілки журналістів України (НСЖУ) відбувся круглий стіл, присвячений 135-річчю з дня виходу першого номера кримськотатарської газети «Терджиман» («Перекладач»), заснованої видатним просвітником, видавцем та політиком Ісмаілом Гаспринським. Цю дату прийнято відзначати як День кримськотатарської журналістики.

Враховуючи сьогоднішні реалії, учасники заходу не лише згадували діяльність Ісмаіла Гаспринського та його заслуги перед мусульманами Російської імперії, а й говорили про історію розвитку кримських ЗМІ та сучасний стан свободи слова на окупованому півострові.

Присутній на круглому столі голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров говорив про те, що вихід першого номера загальнотюркської газети «Терджиман» має віднайти свою високу оцінку у свідомості суспільства, зокрема і кримських татар.

Рефат-ага також звернувся до постаті самого Ісмаіла Гаспринського й до принципів, якими той керувався у своїй діяльності, до окупацій Криму, починаючи з першої 1783 року і до нинішньої, говорив про психологію окупантів та їхнє ставлення до історії Криму і про те, що існує неоднозначна думка щодо діяльності Гаспринського:

— У другому номері «Терджиману» Гаспринський намагається пояснити читачеві, для чого слугує газета — він вважає її позитивним та ефективним інструментом задля об’єднання людей як однієї, так і різних спільнот. В нього не було «задньої» думки щодо того, що газету можна використовувати так, як її використовували вже після нього і як використовують зараз. 135 тому Ісмаіл Гаспринський, як на мене, певною мірою наступав на деякі особисті розуміння, він був певним конформістом, але, як тоді думав, виходив з того, щоб зробити суспільство, в якому жив і на благо якого працював, абсолютно чесним і справедливим. Наскільки йому це вдалося — вже історія судить … Наше головне завдання — думаючи про це, не перейти межі, щоб не стати будівниками іншого суспільства та інших устоїв, щоб провідними та  основними серед нас були започатковані Ісмаілом Гаспринським добро та любов, які здатні себе захищати.

Слово для виступів, в яких йшлося й про підтримку громадянських журналістів у Криму, брали також заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров; представники НСЖУ — голова Сергій Томіленко, секретар Олена Юрченко, перший секретар Ліна Кущ; відомі журналісти Володимир Притула, Андрій Клименко, Юрій Луканов, Гульнара Абдулаєва, Ольга Юрченко, Сеітумер Сеітумеров, Усеін Джаббаров; український режисер, сценарист та журналіст Валерій Балаян; за допомогою Skype у круглому столі взяли участь і журналісти з Криму — Бекір Мамутов, Шевкет Меметов, Сервер Мустафаєв; своєю точкою зору з обговорюваних питань ділилися експерти й науковці — доктор філологічних наук Микола Васьків, директор Центру журналістських розслідувань ГУАМ Ельхан Нурієв, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України, доктор філософських та політичних наук, політолог Рустем Жангожа.

Член Меджлісу, директор інформагенції QHA «Кримські новини» та «Радіо Хаят» Гаяна Юксель, що модерувала захід, підкреслила, що після окупації Криму Росією інформаційна сфера півострова однією з перших зазнала тиску з боку незаконно встановленої кримської влади, а журналісти опинилися під катком переслідувань і репресій.

До проекту резолюції за підсумками круглого столу експертом «Майдану закордонних справ», журналістом Андрієм Клименком було запропоновано внести вимогу прирівняти громадянських журналістів-аматорів, блогерів, дописувачів соцмереж до професійного цеху, надавши їм членство в НСЖУ, що допомогло б відстоювати їхні права.