22 вересня у рамках ХХV Book Forum Lviv у науковій бібліотеці Львівського нацуніверситету ім. І. Франка відбулися два цікавих заходи: презентація книги координатора Таврійської гуманітарної платформи, старшого наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Андрія Іванця «Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)» та представлення двох видань за участі Всеукраїнської асоціації «Альраід» — навчально-методичного посібника «Ісламознавство» та колективного дослідження «Татари на Волині: історія, культура, контакти».

Після заходів кореспондент нашого видання мав нагоду поспілкуватися з директором бібліотеки ім. І. Франка паном Василем Кметєм, який зазначив, що для колективу проведення подібних презентацій саме у цих стінах є «справді надзвичайно важливим з огляду на те, що громадяни України представляють різні етнічні, національні і релігійні традиції, а Львів завжди був містом, яке завжди давало і прихисток, і можливості для творення цих національних культур і традицій».

— Тривалий час ісламське питання чи співіснування з кримськими татарами залишалося трохи поза нашою увагою. Ось зараз ми, власне, й проводимо бібліографічний проект для дослідження пам’яток, пов’язаних з ісламською культурою, щоб виявляти, публікувати і вводити в науковий обіг, робити активом і для дослідницьких проектів, і для широких зацікавлених кіл, — додав науковець.

Відповів пан Кметь і на запитання про те, що дає не науковцям, а широким верствам населення знання про те, що у Львові ведуться наукові розвідки стосовно ісламу і народів, що сповідують іслам:

— Для широких верств важливим є те, що це сприяє міжетнічному, міжкультурному й міжрелігійному діалогові. Без сумніву (і я наголошував на цьому в обговоренні), що не так важливі часом для суспільства якісь вужчі екуменічні чи наукові заходи, як, власне, отакі публічні обговорення і презентації поза межами власне ісламських осередків, поза межами суто релігійних громад, тому що це створює широке тло, надає широкі можливості для діалогу і порозуміння.

Під час бесіди з кореспондентом пан Василь Кметь погодився з тим, що сам факт проведення таких презентацій має ще один важливий вимір: в той час, як наша північна сусідка на весь світ транслює твердження, що в Україні існує скажена нетолерантність і печерний націоналізм, що нібито в нашій країні існує заборона на все, що не вкладається в уявлення про «справжнє українство», подібні заходи вибивають підґрунтя у кремлівських пропагандистів і демонструють брехливість подібних заяв.

— Це абсолютно правильно. Нинішній виступ шейха Саіда Ісмагілова є блискучою ілюстрацією того, як будується українська національна ідентичність з урахуванням і багатокультурного простору, і міжконфесійного діалогу, і взаємної толеранції, яка має будуватися на взаєморозумінні. Я погоджуюся з тим, що це є одним з тих кроків, які ми робимо, щоб реалізувати цю нашу мету. І це є ще й наша відповідь у тій інформаційній і гібридній війні, яку веде ворог. Бо в Україні завжди було й буде місце для діалогу.