Всесвітній день хіджабу відзначили в Ісламському культурному центрі Києва — захід був перенесений на 2 лютого, щоб у ньому змогли взяти участь жінки, що працюють.

На другому поверсі мечеті зібралися не лише мусульманки, а й послідовниці інших релігій, що прагнули дізнатися, чим для послідовниць Ісламу є хіджаб, і чому вони обстоюють своє право покриватися. Активістки жіночої організації «Мар’ям» Асіят та Ельміра Салпагарови розповіли присутнім про історію хіджабу, традиції мусульманських народів.

Захід розпочала Сюзана Іслямова, за традицією прочитавши переклад одного з аятів Корану. Гості почули його й мовою оригіналу, арабською — із вуст одного з найменших відвідувачів заходу.

Організатори підготували не просто лекції — розповіді про причини та мету запровадження Всесвітнього дня хіджабу, про успішних мусульманок, що досягли значних висот у громадській, політичній, діловій чи науковій кар'єрі, не зрадивши хіджаб, — це все ілюструвалося показом слайдів і відеосюжетів. Активістки подбали, щоб гості ІКЦ не лише дізналися про види покривал — хіджаб, нікаб, бурка чи паранджа, — а взяли участь у майстер-класах вив’язування хусток, після чого дехто з немусульманок лишився в хустці на знак солідарності з мусульманками.

Поширену хибну думку, що жіноче мусульманське вбрання геть нецікаве, мішкувате, темне, спростував показ одягу різних стилів — ділового, спортивного, вечірнього, повсякденного, святкового — при цьому всі фасони були створені відповідно до релігійних приписів. Тож, як зізнавалися гості, для декого було справжньою руйнацією стереотипів усвідомлення того, що мусульманський жіночий одяг може бути сучасним, модним, гарним і водночас скромним і жіночним.

На заходах, що проводять активістки Ісламського культурного центру Києва, завжди велику популярність мають майстер-класи з розпису рук хною — мехенді. І цього разу сподівання гостей справдилися: дівчата й жінки не тільки опанували основні навички цього мистецтва, дізналися про традиційні орнаменти різних країн і про значення елементів малюнку, а й прикрасили свої долоні вишуканими візерунками, нанесеними досвідченими майстринями.

Ніхто не пішов з порожніми руками: заходивши до приміщення Центру гості разом із вітанням отримували й цукерку з номером — наприкінці заходу відбувся розіграш подарунків, тож у кожної з жінок лишився сувенір.

Безпосереднє спілкування мусульманок і гостей ІКЦ в теплій атмосфері за філіжанкою кави чи чашкою чаю зі смаколиками — був навіть «тематичний” торт» — стало приємним завершенням Дня хіджабу.

Зазначимо, що більшість немусульманок, присутніх на заході, прийшли, щоб виявити солідарність із мусульманками, які подекуди стикаються з дискримінацією через свою відданість хіджабові. Але було чимало й тих, кого привела сюди щира й давня цікавість до історії, культури та традицій мусульман, і доказом цьому — їхнє прагнення вивчати мови народів ісламського світу. Серед них — слухачі мовних курсів Центру «Салам», що діє при Ісламському культурному центрі Києва. Про їхні враження та думки ми розповімо в наступних матеріалах.