Днями гімназію «Наше майбутнє», що функціонує при Ісламському культурному центрі столиці, відвідала представниця  патрульної поліції. Ні, діти нічого не накоїли, але щоб з ними — наймолодшими учасниками дорожнього руху — нічого не трапилося,  Руслана Грицюк у кожному з молодших класів проводила заняття з ПДР. Щоб юній аудиторії не було нудно слухати лекцію, пані поліціянтка обрала формат бесіди з елементами гри, щоб діти краще засвоїли правила і були активними учасниками цього процесу.  Руслана Грицюк раз у раз у кожному з класів грала в ігри на засвоєння ПДР, аналізуючи і відтворюючи типові ситуації, а також відповідала на безліч запитань дітей і розповідала цікаві, смішні історії, які траплялися з її екіпажем під час патрулювання міста.

Діти наввипередки пригадували, як були свідками порушень правил дорожного руху, і навіть казали дорослим, що так робити не потрібно. Наприклад, зупинялися і відмовлялися йти, коли хтось зі старших родичів намагався, тримаючи їх за руку, перебігти дорогу на червоний сигнал світлофора.

Під час зустрічі йшлося й про хитрощі, до яких вдаються дорослі, щоб обдурити  розумну техніку в автомобілі, встановлюючи автомобільні «заглушки» для паска безпеки. Люди вчиняють порушення замість того, щоб пристібнутися, убезпечивши себе й пасажирів від  важких наслідків у разі виникнення аварії. На жаль, випадки, коли водії встромляють заглушки у гніздо для застібки, після чого автівка припиняє сигналізувати, нагадуючи про пасок, трапляються часто. Така  хитрість може дорого коштувати і тому, хто за кермом, і пасажирам. І йдеться не про штрафи, а про здоров’я і навіть життя. Тож пані Руслана розповіла, чому потрібно пристібатися, незалежно від того, на передньому чи задньому сидінні їде людина; як пристібати маленьких дітей, для чого треба облаштовувати салон додатковим дитячим сидінням  і чому «обманювати» автомобіль за допомогою «заглушок» — надзвичайно погана ідея.

Візит пані Руслани мав ще й додаткові  неочікувані ефекти: крім того, що діти освіжили в пам’яті правила ПДР,  усвідомлення того, що жінка працює патрульним поліцейським, дало змогу гімназистам впевнитися у рівності можливостей для чоловіків і жінок в Україні. До того ж ця зустріч спрацювала й на профорієнтацію, адже деякі учениці висловили бажання і прагнення здійснювати патрулювання у майбутньому. Хлопчиків не менше ніж дівчат переповнювали емоції. Ще б пак, справжня поліціянтка! Малеча з цікавістю оглядала поліційну форму, жетон і  засмутилася, що офіцер Грицюк була без зброї — до школярів же йшла! Дітям надзвичайно хотілося побачити справжній бойовий пістолет.

Завершуючи зустріч із кожним класом, гостя ще раз просила дітей коротко повторити основні тези бесіди, щоб перевірити, чи не забули чого діти за історіями про роботу поліції. Але ні, маленькі слухачі були дуже уважними й добре все запам’ятали.