Дискримінація особи у країні походження є обґрунтованою підставою для надання статусу біженця. Таким був висновок Восьмого ААС (Апеляційного адміністративного суду) з розгляду справи щодо відмови органу Державної міграційної служби України у наданні статусу біженця громадянинові Китаю — уйгурові, мусульманинові за віросповіданням.

Як було встановлено судом першої інстанції і підтверджено апеляційним судом, у заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заявник зазначив такі факти: він належить до меншини уйгурів і сповідує іслам; він проживав у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, де переслідують й обмежують права людей, які належать до меншини уйгурів і сповідують іслам; покинув країну громадянської належності через дискримінацію за ознаками релігійної і національної приналежності; у нього є побоювання, що його можуть ув’язнити.

При вирішенні справи суд керувався Директивою ЄС «Щодо мінімальних стандартів для кваліфікації і статусу громадян третьої країни, й осіб без громадянств як біженців або як осіб, які потребують міжнародного захисту з інших причин, а також змісту цього захисту», Керівництвом з процедур і критеріїв визначення статусу біженця Управління Верховного комісара Організації Об`єднаних Націй у справах біженців (УВКБ ООН), які застосовуються у практиці Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, суд перевірив, чи твердження заявника не суперечать конкретній і загальній інформації щодо країни походження особи, яка шукає притулку.

Так, загальновідомі факти підтверджують обґрунтованість існування серйозної і не вибіркової загрози життю заявника, його безпеці чи свободі в країні походження.

Як повідомляє видання «Судебно-юридическая газета» з посиланням на прес-центр Восьмого Апеляційного адміністративного суду, висновки Восьмого ААС узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ).

Колегія суддів Восьмого ААС встановила, що наведені заявником факти існування дискримінації за ознаками релігійної і національної приналежності у країні його походження свідчать про обґрунтованість побоювань стати жертвою переслідувань і зазнати загрози життю, безпеці чи свободі.

Висновки Восьмого ААС узгоджуються з практикою ЄСПЛ: згідно з рішенням у справі «M.A. та інші проти Болгарії» (№ 5115/18, 20.02.2020) ЄСПЛ констатував порушення статей 2 (право на життя) і 3 (заборона катування та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадку повернення заявників у Китай, де вони наражатимуться на переслідування, жорстоке поводження, свавільне затримання, а також їх можуть стратити.