Ім’я Ольги Фриндак знайоме читачам сайту «Іслам в Україні»: голова Ліги мусульманок України, громадська активістка й волонтер, журналістка, керівник інформслужби, лектор і коуч на різноманітних тренінгах і лекціях для мусульманок. Але в кожної мусульманки, як у будь-якої жінки на Землі, крім професійної та громадської діяльности, є й особисте життя, сім’я, а ще обов’язок, визначений Всевишнім — місія матері: подарувати життя й виростити дитину гідною людиною. Тож сьогодні ми говоримо про Ольгу Фриндак — люблячу, терплячу та дбайливу маму чотирьох дітей, що вельми відповідально ставиться до питань їхнього виховання, розвитку та духовного зростання.

З найперших місяців життя малюки ростуть в атмосфері поклоніння Всевишньому, що панує в цій родині. Пригадую, як кілька років тому маленька Амаль, ледве навчившися говорити, почула азан і поспішила нагадати мамі: «Мамо, амінь!» Мечеть і столичний ісламський культурний центр стали для дітвори другою домівкою: молитву й добрі вчинки вони сприймають як органічну, природну частину життя; разом із батьками беруть участь у багатьох акціях і заходах, по змозі намагаючись зробити свій, нехай маленький, внесок у добре діло. Так, минулої осені вся сім’я разом з іншими київськими мусульманами заклала сквер в одному з районів Києва в рамках кампанії «Мільйон дерев».

Чи варто казати, що діти присутні в мечеті не тільки щоп’ятниці та у свята, що у благословенні дні Рамадану вони практично живуть в ІКЦ? Чи згадувати, з яким нетерпінням вони чекають початку священного місяця, коли тут проводять ще більше занять, гуртків і заходів для них?

На жаль, цього року загроза коронавірусної інфекції трохи затьмарила радість від настання Рамадану, і наймолодші члени сім’ї, як і юні мусульмани майже в цілому світі, мусять залишатися вдома через карантин. Утім діти не позбавлені можливостей для розвитку та особистісного зростання, що їх дарує благословенний місяць. Сприяють цьому різноманітні заняття й завдання — вони сприймають це як цікаву гру та змагання, — а спосіб отримання завдань ще й формує в них навички планування часу або, як тепер модно казати, тайм-менеджменту.

«Розповім я про такий ось рамаданський календарик, — пише на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук» Ольга, ілюструючи публікацію відповідними фотографіями. — Може, це теж когось надихне, як і мене торік Ольга Абдалла. Коли я побачила його рік тому на її сторінці, то й мені захотілося такий зробити меншій дочці. Давніше в Рамадан ми більшу частину часу проводили в мечеті — діти там їли, грали й навіть спали, — тому календарі для нас були не такими вже й актуальними. Цей Рамадан — особливий. Ми його повністю проведемо вдома. Ось і стало актуальним передати дітям атмосферу, дух, особливість цього місяця. Кілька днів випитувала в сестер, шукала в Інтернеті. Дійшла висновку, що зроблю [такий календар] для 6-річної доньки та 4-річного сина — він усе повторює за сестричкою. Завдання придумала для кожного з них, врахувавши, чи зможуть вони це робити. На кожен день — три завдання: перше — якісь знання, друге — духовна звичка, третє — дрібна моторика. Якщо виконують, отримують нагороду від батьків».

Ольга Фриндак поділилася й тим, як сприйняли діти створений нею календарик: 

«Щойно прокидаються, біжать до календаря, витягають відповідну записку й просять прочитати їм завдання на сьогодні».

Судячи з нетерпіння малих, завданням вони справді раді.

«Найліпше, що може дати батько дитини, — добре виховання» (Ахмад, Ат-Тірмізі).

Ольга ЮРЧЕНКО