Іслам в Україні
Published on Іслам в Україні (https://islam.in.ua)

Головна > Точка зору > Айдер Булатов: Кримський науковий центр ісламознавства націлений на попередження етноконфесійної напруженості

Айдер Булатов: Кримський науковий центр ісламознавства націлений на попередження етноконфесійної напруженості

1
31.12.2009

Останнім часом у ЗМІ, а також у виступах політиків стали часто звучати заяви про «ісламських екстремістів», «терористів» і т.д. На цьому тлі у Криму почала роботу громадська організація «Кримський науковий центр ісламознавства». Про те, яка специфіка і основні напрямки роботи центру, а також у цілому ситуація з ісламом в автономії, кореспондентові Кримського інформаційного агентства розповів заступник голови Республіканського комітету АРК у справах релігій Айдер Булатов.

– Айдер Аметович, чи не означає створення центру ісламознавства, що цим питанням раніше не займалися?

– Досить тривалий час існує Український центр ісламознавства із представництвом у декількох регіонах, де проживають мусульмани. Зокрема, ми у 2007 році створили Кримське відділення цього центру, проводили «круглі столи», моніторинг ЗМІ тощо. Після двох років стало ясно, що зможемо працювати автономно, але при цьому додали у назву організації слово «науковий».

– Який основний напрямок роботи центру?

– Він пов'язаний з питаннями внутрішньоісламських взаємин у Криму. Слід зазначити, що в останні 10 років обстановка має тенденцію до погіршення й ескалації конфліктогенності. Йде протистояння за контроль над мечетями, розвиток релігійних течій, у тому числі й релігійно-політичних, які виходять за рамки традиційного ісламу. Крім цього, необхідно вивчати діяльність Духовного управління мусульман Криму. Адже, якщо ДУМК не зможе охопити всю ситуацію у мусульманському середовищі, то її розвиток буде непередбачуваним.

– У чому це виражається?

– Наприклад, я недавно провів моніторинг ситуації на ЮБК (від Алушти до Симеїзу). Виявляється, мусульманські громади південного берега працюють практично в автономному режимі. В Алушті зареєстровані 11 мусульманських громад у складі ДУМК, у Ялті – 13. За даними дослідження, вони діють у канонічному підпорядкуванні Муфтіяту номінально. У даному регіоні помітний вплив політичної партії «Хизб ут Тахрір», а Алушті – так званих хабашитів.

– У Криму діють реальні члени «Хизб ут Тахрір» чи так звані «співчуваючі», які, почитавши літературу партії, тією чи іншою мірою приймають її ідеологію?

– На сьогоднішній день складно відрізнити «співчуваючого» від дійсного члена «Хизб ут Тахрір», тому що вони при собі не носять партійних квитків, не мають у Криму офісу. Їхній центр знаходиться за рубежем, але ідеологія цієї партії поширюється у Криму за допомогою газети «Відродження», тираж якої за пару років зріс до 20 тис. екземплярів. Вона поширюється безкоштовно і дійсно користується попитом.

Друкований орган Муфтіяту – «Хідаєт» – має тираж 3 тис. екземплярів, більша частина якого покривається пилом на прохідний ДУМК. Це видання мало кому цікаве, тому що там немає об'єктивної оцінки складної ситуації, теологічних роз'яснень.

– Виходить, що Муфтіят втрачає контроль над обстановкою всередині кримського ісламу?

– Безумовно, контроль втрачається. Приведу для прикладу такий випадок: виділяється ділянка під будівництво мечеті в Алушті, але вона виділяється місцевій громаді, за рахунок якої об'єкт буде будуватися. Тому контроль над мечеттю з боку ДУМК буде мінімальний, муфтієві буде складніше призначати в неї імама.

В одному із селищ Великої Ялти земельна ділянка під будівництво мечеті була виділена близько 10 років тому, але до цього часу невідомо, у чиїй власності вона перебуває і що на ній побудоване. Якщо таке ключове питання, як будівництво мечеті, знаходиться поза контролем Муфтіяту, то про що можна говорити взагалі?

– Ви звертаєте увагу на ситуацію з мусульманськими громадами на ЮБК. В інших регіонах обстановка спокійніше?

– Ми проводимо моніторинг по всіх регіонах, особливо звертаючи увагу на ті райони Криму, де зафіксовані найбільш резонансні події. Увага до ЮБК була обумовлена недавніми заявами кримської міліції про те, що члени так званого угруповання Ат-Такфір-валь-Хіджра почали діяти в ялтинській мечеті. Нібито вони відвідували цю мечеть, будучи членами «Хизб ут Тахрір», потім вони від неї відкололися і почали самостійну діяльність. Тому я звернув увагу на південний берег, а так ми спостерігаємо за всіма регіонами.

– Ця інформація знайшла своє підтвердження?

– На жаль, мені не вдалося знайти факти, що підтверджують правильність або неправильність суджень Головного управління МВС України у Криму. Але хочу сказати однозначно, що затримані не мають конкретно до ялтинської мечеті ніякого відношення. Оскільки вони працювали у різних регіонах Криму, то, я думаю, вони відвідували не лише ялтинську мечеть.

– Звичайно перед виборами намагаються розіграти кримськотатарську карту. Як склалася ситуація в умовах нинішньої кампанії?

– Якщо порівнювати з початком 90-х років минулого століття, то етноконфесійна напруженість на півострові трохи послабилася, але кримськотатарську карту завжди намагаються розіграти, особливо напередодні виборів. У цьому випадку намагалися використати ісламські страшилки: такі терміни, як «ультрарадикали», «ісламісти», «терористична організація». Це питання знову підняли з кошика для сміття. В остаточному підсумку ми побачили, що ніяких терористів не було, інакше б цією справою зайнялися компетентні органи, зокрема, СБУ. Питання залишилося на рівні кримського Головкому міліції, виходить, ні про який тероризм тут мова не йде.

– У подібних умовах як може себе виявити Кримський центр ісламознавства?

– Як відзначалося вище, центр насамперед націлений на вивчення внутрішньоісламських відносин у регіоні. Роз'єднаність у судженнях, подачі фактів приводить до того, що кримчани, незалежно від релігійної приналежності, дещо упереджено сприймають інформацію. Це дає підстави для політичних спекуляцій. Тому центр буде займатися прогнозуванням і попередженням ескалації внутрішньоісламської і міжконфесійної напруженості у Криму, наданням консультативної допомоги органам державної влади, науково-дослідним структурам у процесі підготовки аналітичних матеріалів тощо.

За матеріалами КІА

Посилання на тему:

Новини

У Криму з'явився науковий центр ісламознавства

Міжетнічні проблеми у Криму створюються штучно

У Криму пройшла III наукова конференція, присв'ячена міжетнічним і міжконфесіональним відносинам

Статті

У пошуках терористів. Хто й навіщо використовує ісламську карту в Криму

«Халіфат» на час виборів?

Муфтіят Криму прокоментував заяву Айдера Булатова

Іслам — реальный фактор суспільного життя у Криму

Іслам у Криму. Сучасні аспекти розвитку

Теги: 
Іслам у Криму
Кримський науковий центр ісламознавства
Айдер Булатов

Книги

  •  історія, культура, контакти. Якубович М.М., Кралюк П.М., Щепанский
    Татари Волині: історія, культура, контакти
  • Українські просвітителі та Іслам. Соломія Вівчар
    Українські просвітителі та Іслам
  • Не заросте травою поле бою. Юнус Кандим
    Не заросте травою поле бою
  • З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Балтії. Теймур Атаєв
    З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Балтії
  • Тадждід, іслях та цивілізаційне оновлення в ісламі. Мохаммад Хашім Камалі
    Тадждід, іслях та цивілізаційне оновлення в ісламі
  • Слуга Бога й людства – спадок шейха Мухаммада аль-Газалі. Бенауда Бенсаїд
    Слуга Бога й людства – спадок шейха Мухаммада аль-Газалі
  •  плацдарм для культурної реформи. Абдул-Хамід Абу Сулейман
    Світогляд Корану: плацдарм для культурної реформи
  • Сучасний підхід до Корану та Сунни. Під ред. Махмуда Аюба
    Сучасний підхід до Корану та Сунни
  •  авторитет Корану й статус Сунни. Таха Джабір аль-Альвані
    Відновлення рівноваги: авторитет Корану й статус Сунни
Всі книги

Лінк на джерело: https://islam.in.ua/ua/tochka-zoru/ayder-bulatov-krimskiy-naukoviy-centr-islamoznavstva-nacileniy-na-poperedzhennya