Євросоюз ще на півроку продовжив економічні санкції проти Росії у зв'язку з окупацією Криму.

Дія цього пакету санкцій минала 31 січня 2021 року. Таким чином, обмежувальні заходи продовжені до 31 липня 2021 року.

Ці санкції обмежують доступ до первинних і вторинних ринків капіталу ЄС для деяких російських банків і компаній, а також забороняють форми фінансової допомоги і брокерської діяльності щодо російських фінансових установ.

Крім того, ці заходи забороняють прямий або непрямий імпорт, експорт і/або передачу будь-якого оборонного обладнання, а також встановлюють заборону на товари подвійного призначення для військового використання або кінцевих користувачів військового призначення в Росії.

Санкції ще більше обмежать доступ Росії до деяких чутливих технологій, які можуть бути використані в російському енергетичному секторі. Наприклад, при видобутку і розвідці нафти.

Крім економічних санкцій, ЄС анонсує застосування різних заходів у відповідь на незаконну анексію Росією Криму та міста Севастополя, а також на навмисну дестабілізацію України.

Цими «різними заходами» є зокрема такі: дипломатичні заходи, індивідуальні обмежувальні заходи (заморожування активів і обмеження на поїздки) і конкретні обмеження економічних відносин з Кримом і Севастополем.

Про це повідомляє 17 грудня 2020 року прес-служба Ради Євросоюзу.

«Сьогодні Рада прийняла рішення про продовження обмежувальних заходів, які націлені на окремі сектори російської економіки, до 31 липня 2021 року. Ці санкції були запроваджені у 2014 році у відповідь на дії Росії, які дестабілізують ситуацію на Україні», — сказано в повідомленні.

Підкреслюється, що рішення Ради базується на останній оцінці стану виконання Мінських угод, на Європейській Раді 10-11 грудня 2020 року.

«З огляду на те, що Мінські угоди не в повному обсязі виконуються Росією, Лідери ЄС одностайно ухвалили політичне рішення про продовження економічних санкцій проти Росії», — наголошується в повідомленні.

Економічні санкції ЄС проти Росії продовжуються щопівроку після політичних рішень самітів Євросоюзу на основі оцінки ходу виконання Мінських угод з врегулювання конфлікту в Україні за повідомленнями країн-учасниць «нормандського формату» — Німеччини і Франції.

10 грудня глави держав і урядів країн ЄС на зустрічі в Брюсселі схвалили чергове продовження цього режиму обмежувальних заходів.

Постанову, що має юридичний характер, приймає Рада ЄС і після опублікування законодавчого акту в «Офіційному віснику» Євросоюзу продовження обмежувальних заходів вступає в силу.

Економічні санкції були спочатку запроваджені 31 липня 2014 року терміном на рік у відповідь на «дії Росії, які дестабілізують ситуацію в Україні». Потім ці заходи були посилені у вересні 2014 року. З тих пір вони багаторазово продовжувалися.

На засіданні 19 березня 2015 року Європейський рада прийняла рішення зв'язати терміни дії економічних санкцій з повною реалізацією Мінських угод, яка, як було передбачено в той час, мала здійснитися до 31 грудня 2015 року.

З урахуванням того, що ці плани не здійснилися, Рада ЄС продовжила економічні санкції до 31 липня 2016 року.

З липня 2016 року ці обмежувальні заходи продовжувалися кожні шість місяців.

Перед кожним черговим продовженням економічних санкцій на самітах ЄС заслуховується повідомлення країн-учасниць «нормандського формату» Німеччини і Франції про стан виконання Мінських угод.

Напередодні прес-служба Міністерства реінтеграції повідомила про те, що Україна буде ініціювати запровадження нових міжнародних санкцій проти Російської Федерації у зв’язку з привласненням і продажем винзаводу «Масандра» в окупованому Криму.

Також Київ планує запровадити національні санкції.

Крім того, як повідомлялося, віце-прем'єр-міністр, міністр реінтеграції Олексій Резніков заявив і про те, що Україна вживатиме заходів до осіб, які причетні до незаконного аукціону. Зокрема ініціюватиме національні санкції; ініціюватиме судове переслідування, у т. ч. в міжнародних судах; звертатиметься до міжнародних партнерів про внесення винних до санкційних списків і посилення санкцій.

Пан Резніков також нагадав, що в листопаді 2020 року Третій комітет Генеральної асамблеї ООН визнав незаконними російські органи влади в Криму.

Нагадаємо, 7 грудня 2020 року Генеральна асамблея ООН своєю більшістю схвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів».

У резолюції сказано, що ніяке територіальне придбання або особлива вигода, отримані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними, а також зазначено, що силове захоплення Криму є незаконним і є порушенням міжнародного права.

Резолюція ГА ООН підкреслює, що ці території повинні бути негайно повернуті Україні.