Іджтіхад та оновлення

В книзі «Іджтіхад та оновлення» Саїд Шаббар прагне проаналізувати фундаментальну роль іджтіхаду, яку він може відіграти в генеруванні позитивного відродження чи реформування сучасного мусульманського світу. Впродовж перших сторіч ісламу, вчені використовували свій інтелект та незалежне судження спираючись на Коран та Сунну; однак, з плином сторіч ворота іджтіхаду були повністю зачинені, натомість практикувалося слідування існуючим постановам, розробленим вченими. Інтелектуали, реформатори, релігійні вчені, ліберали, соціалісти, навіть секуляристи, серед інших, намагалися уникнути занепаду, розглядаючи стан справ крізь призму свого власного бачення, але їм не вдалося досягнути успіху. Обставини, у яких зараз перебуває мусульманська спільнота, не дозволяють існування ступеня розмаїття, незгоди і навіть суперечностей, що їх мусульманська цивілізація й культура могли собі дозволити, коли перебували в зеніті і, як наслідок, були сильними, згуртованими й самодостатніми. Ситуація, яка превалює у наш час, закликає до більшої уніфікації щодо критичних питань, до яких треба підходити здійснюючи серію чітко визначених кроків у світлі чітко визначених цілей.