Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 14 січня 2021 року ухвалив перше рішення у справі «Україна проти Росії», визнавши прийнятною скаргу Києва на порушення прав людини в окупованому Криму.

Тепер ЄСПЛ розпочне розгляд справи й Уряд України надасть позицію щодо безпосередніх порушень РФ прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим і м. Севастополь.

Про позитивне рішення суду повідомив заступник міністра юстиції України — уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Міністерству юстиції України Іван Ліщина.

«Сьогодні (14 січня — ред) Велика Палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі винесла рішення про прийнятність міждержавної справи за позовом України проти Російської Федерації № 20958/14 (щодо Криму), — повідомляє пан Ліщина. — Вітаю Міністерство юстиції з цією перемогою. Суд прийшов до висновку про прийнятність заяви України».

Справа стосується порушень прав людини на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя з 27 лютого 2014 року, коли Російська Федерація встановила ефективний контроль над цією територією.

«Тепер ЄСПЛ перейде до розгляду суті справи й Уряд України надасть позицію щодо безпосередніх порушень РФ прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь, — повідомляє урядовий уповноважений у питаннях ЄСПЛ. — Ми впевнені, що Росії не вдасться уникнути відповідальності за порушення прав людини й основоположних норм і принципів міжнародного права».

Як уточнює видання «Європейська правда», документи суду, що є у розпорядженні «Європейської правди», свідчать, що Суд визнав скаргу України «частково прийнятною». Втім, переважна більшість статей, за якими Україна звинувачує РФ у здійсненні системних порушень прав людини у Криму, визнані прийнятними для розгляду по суті.

Крім того, будуть розглянуті звинувачення щодо неналежного розслідування Росією вбивств; практики незаконного позбавлення волі і негідного поводження з людьми; переслідування неросійськомовних ЗМІ й обмеження освіти іншими мовами, крім російської; залякування і переслідування релігійних лідерів; автоматичного надання російського громадянства; обмеження вільного пересування кримчан на материкову Україну тощо.

Суд відхилив як неаргументовані лише звинувачення України щодо того, що Росія після окупації Криму встановила там «адміністративну практику щодо вбивств/розстрілів».

Окремо Суд відзначив, що Росія здійснювала «фактичний контроль» на території Криму з 27 лютого 2014 року, тобто ще до здійснення незаконної анексії окупованого нею півострова.

Такий висновок Суд зробив, розглядаючи питання про прийнятність української скарги, адже Україна звинувачувала РФ також у порушеннях, які відбулися наприкінці лютого та на початку березня, тобто до здійснення Росією незаконної анексії окупованого нею півострова.

Україна стверджувала, що остаточно втратила контроль над Кримом від 27 лютого 2014 року — після захоплення Верховної ради Криму російськими військами.

«У ніч на 27 лютого легітимна цивільна влада в Криму була усунута силою і заміщена агентами РФ. Російські війська і парамілітарні організації перешкоджали українським військовим залишити їхнє розташування і не давали перекинути до Криму українських військових з материка. Головні пункти доступу до Криму землею, водою і повітрям були заблоковані російськими військовими і парамілітарними силами», — обґрунтовувало, зокрема, подання України до ЄСПЛ.

Суд повністю погодився з українськими аргументами.

ЄСПЛ, зокрема, визнав неправовими будь-які рішення, ухвалені в судах Криму, погодившись із твердженнями України про «існування адміністративної практики поширення законодавства РФ на Крим», а також заявив, що «починаючи з 27 лютого 2014 року суди, що діяли в Криму, не можуть вважатися такими, що сформовані у законний спосіб».

На підставі ухваленого рішення ЄСПЛ розгляне всі пункти звинувачень України щодо РФ.