Дату саміту «Кримська платформа», який раніше планувалося провести в травні, приурочивши  цю подію до роковин трагічних подій 1944 року - депортації кримськотатарського народу, перенесено. Він триватиме впродовж 23-24 серпня  й буде пов’язаний з урочистостями з нагоди 30-річчя незалежності України.

Як інформує офіційний сайт Президента України, про це повідомив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква.

«Вже чітко визначено дату проведення Кримського саміту (саміту «Кримської платформи» – ред.) – 23 серпня 2021 року. Офіс Президента працює разом з МЗС для підготовки відповідних запрошень світовим лідерам, відповідної концепції, програми саміту, організаційних моментів», – сказав Ігор Жовква.

Він наголосив, що на саміті «Кримської платформи» необхідно ухвалити конкретні рішення щодо деокупації півострова.

«Ми не проводимо саміт заради саміту. Нам не потрібно провести саміт і знову забути цю тему. Тому після саміту має з’явитися, очевидно, декларація, а що ще більш важливо – скоординований міжнародний інструментарій для деокупації Криму та захисту прав українців у Криму», – зазначив заступник керівника Офісу Президента.

Ігор Жовква зауважив, що саміт буде пов’язаний з урочистостями з нагоди 30-річчя незалежності України.

За його словами, Президент Володимир Зеленський під час телефонних розмов з лідерами іноземних держав запрошує їх до участі в цих подіях.

«Сподіваємося на широку міжнародну присутність у ці два дні», – сказав заступник керівника Офісу Глави держави. 

Концепцію «Кримської платформи» Президент України  Володимир Зеленський представив в ООН 23 вересня 2020 року  та запропонував міжнародним партнерам долучитися до цієї ініціативи, щоб об'єднати зусилля для деокупації Криму. Під час саміту Україна-ЄС 6 жовтня Євросоюз принципово підтвердив готовність до такої ініціативи. Зараз Україна проводить погодження цього питання на рівні національних урядів країн ЄС - нагадаємо, в жовтні 2020 року Володимир Зеленський   заявив, що Європейський Союз принципово готовий долучитися до  ініціативи щодо формату «Кримська платформа» .

Також нагадаємо, що 20 жовтня минулого року під час проголошення послання до Верховної Ради про внутрішнє та зовнішнє становище України Зеленський констатував, що  питання Криму ніколи не було на порядку денному Нормандського формату - але задля того, аби  світ не забував про Крим, українська влада шукає нові дієві інструменти, зокрема створює формат «Кримська платформа» – майданчик для координації міжнародних зусиль для захисту прав кримчан та деокупації півострова.

В грудні 2020 року Глава держави під час відеоконференції керівників закордонних дипломатичних установ України, яка відбулась у Києві, наголосивна важливості подальшої роботи над звільненням українського Криму, зазначивши:  «Кримська платформа – це наша ініціатива з консолідації міжнародних зусиль для деокупації Криму – набуває дедалі більшого розголосу. Цю ініціативу вже підтримали наші партнери у Європі та Північній Америці. Я закликаю вас більш активно працювати над залученням до неї країн інших регіонів».

На початку грудня 2020-го спікер парламенту Дмитро Разумков повідомив, що у Верховній Раді створено міжфракційне депутатське об’єднання «Кримська платформа».

Також нагадаємо, що 21 грудня 2020 року Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова та депутати Верховної Ради України  у рамках серії публічних заходів «Європейські дебати» представили Європейському парламенту «Кримську платформу».

У 2020 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила дві важливі кримські резолюції: «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим» і оновлену  резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим».

Раніше заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова заявляла, що мета «Кримської платформи» - систематизація вже наявних резолюцій, заяв, декларацій, важливих з точки зору недопущення ще гірших масштабів репресій в окупованому Криму. «Кримська платформа» має покривати кілька вимірів, зокрема найвищий політичний рівень (лідери країн, перші особи держав), рівень міністрів закордонних справ, міністрів оборони, парламентський та експертний рівні.