Не дарма останній місяць зими українською називається «лютий»: лютий справді може бути не просто з морозцем, а з лютим холодом, пронизливим вітром, завірюхою та снігопадом. Лютий не був поблажливий до людей і минулими вихідними, випробувавши на міцність організаторів та учасників чергових акцій з нагоди Всесвітнього дня хіджабу — дня, покликаного підтримати послідовниць Ісламу в їхній боротьбі за право одягатися відповідно до приписів своєї релігії. А карантинні обмеження у великих містах та сподівана присутність великого числа цікавих визначили формат заходів: акції просто неба.

Запорізькі мусульманки-активістки провели такий захід у неділю, 7 лютого.

Як розповіла голова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова, Всесвітній день хіджабу в місті відзначають уже сім років поспіль, але якщо попередні рази це відбувалося у великих залах, то цього року формат мусили змінити. Утім, це подарувало й нові можливості: у минулі роки серед гостей були здебільшого жінки й дівчата, зате акції просто неба подарували можливість безпосереднього спілкування й бесіди чоловікам. І, варто сказати, чоловіки активно цікавилися темою Дня, правами та обов’язками жінки в Ісламі, її статусом у мусульманському суспільстві. Ставили питання і про недавню історію багатьох ісламських країн, де у XX столітті релігія разом із хіджабом була обмежена стінами мечеті й рамками приватного життя, а на державному рівні не дуже й вітали знаки та сигнали про те, що додержуєш віровчення.

Питання чоловіків доводили, що їм важче відмовитися від стереотипних уявлень про Іслам і мусульманок. Найчастіше питали: «А коли вас перестануть змушувати загортатися з ніг до голови?» А відповідь, що жінки-мусульманки, особливо в немусульманських країнах, борються за своє право покриватися, для деяких представників сильної статі була великим дивом.

Зацікавлені акцією жінки більше розпитували про сам припис покриватися та традиції різних народів, а ще про те, як мусульманська хустка чи шаль узгоджуються з тенденціями сучасної моди, про види жіночих покривал та їхні відмінності, поширеність їх у різних країнах світу, способи носіння хустки. Для охочих влаштовували майстер-класи, після яких більшість жінок додому пішли в подарованих активістками хустці або шалі, вив’язаних у мусульманському стилі. Таким чином жінки-немусульманки демонстрували свою солідарність із послідовницями Ісламу в їхній боротьбі за право одягатися відповідно до приписів релігії, проти дискримінації та стигматизації з релігійних мотивів.

Активні гості заходу отримували не тільки відповіді й задоволення від змістовних бесід, пізнавальних мінілекцій, а й були нагороджені символічними подарунками. Спеціально для цієї події мусульманки замовили «тематичні» мальовані пряники, а м’які іграшки, що їх можна використовувати як брелоки або аксесуари-прикраси для рюкзаків і сумок, активістки громадських організацій «Сафія» та «Ана-Юрт» зробили власноруч. Тож без подарунків не пішов ніхто! І, звичайно, крім сувенірних пряників на учасників чекали інші частування — традиційні солодощі, чай, кава, цукерки.

Захід у Запоріжжі привернув увагу місцевих ЗМІ. Як зазначила Ніяра Мамутова, потішило, що журналісти не обмежилися стандартними питаннями про хіджаб як коранічний припис, а цікавилися тим, що для кожної мусульманки він символізує, що вона відчуває, вбираючись у нього, як ця ознака релігійності наповнився духовними смислами та особистими цінностями.

Також на заході експонувалися фотографії Айші Іси, що у своїх роботах показує, як мусульманки вміють радіти й насолоджуватися життям.

Мусульманки кажуть, що День хіджабу для них — це не тільки про одяг. Це про подолання стереотипів у суспільстві, про самобутність, про обстоювання своїх прав на навчання, роботу та вільне виявлення переконань.

День акції видався на рідкість холодний, але, як заявляє Ніяра Мамутова, холод нікому й нічому не завадив:

— Так, ми геть змерзли, та невже це нас спинило? Ні! Невже це завадило нам дарувати радість та усмішки? Ні! Невже це завадило нам спілкуватися й ділитися враженнями? Ні! Альхамдулілляг за те, що не все дається легко і просто — тоді ми цінуємо ті моменти, коли все виходить легко!