Ісламський культурний центр «Буковина» відкрився в Чернівцях не так давно, і його адреса ще не дуже добре відома місцевим жителям. Але з кожним новим заходом, що організовують і проводять активісти й волонтери ІКЦ, містяни дізнаються більше про сам центр, про Іслам і мусульман. Лекцій і зустрічей могло б бути більше, та оголошена пандемія значно обмежує можливості реалізації планів, програм і проєктів. На щастя, карантинні обмеження пом’якшили, тож цими вихідними в чернівецькому ІКЦ відбувся захід з нагоди Всесвітнього дня хіджабу — дня солідарности з жінками-мусульманками, що обстоюють своє право на хіджаб.

— Мусульманки проводять цього дня різні заходи — акції, зустрічі, лекції, де заявляють, що хіджаб — це їхній вибір, і намагаються долати стереотипи, що існують у суспільстві щодо Ісламу та мусульманок, — розповідає Ніяра Мамутова, глава Ліги мусульманок України. — У світі мусульманки здебільшого стикаються з двома крайнощами: з одного боку, подекуди з місцевими традиціями, що зовсім позбавили їх визначених Кораном прав і повернули в передісламські часи, а з іншого боку — з «борцями за свободу» в країнах Заходу. З «рятівниками», які <...> вважають, що порятунок полягає в тому, щоб допомогти зняти з жінки хустку та звільнити її з полону одягу. Коли кажеш «рятівникам» і «борцям за свободу», що нам цього не треба, в очах бачиш подив і нерозуміння. У демократичних країнах жінки далі борються за носіння хіджабу, відзначаючи, що це — наш вибір: віра, краса, гармонія, комфорт, скромність, натхнення, жіночність, захист тощо. Для кожної — своє. А активістки у країнах із традиційним укладом життя далі борються за свої права, дані їм Господом. У нашій країні ми вже маємо право робити фото в хіджабі на документи, але ще є багато проблем із працевлаштуванням, упередженим ставленням, нерозумінням та іншим.

Ті самі завдання — пояснити справжній стан справ, розповісти про справжні прагнення мусульманок — ставили перед собою організатори заходу в Чернівецькому ІКЦ. Попри те, що захід не був багатолюдний — погода й вимоги додержувати дистанції зіграли свою роль, — вечір, за словами Ніяри Мамутової, вдався:

— Задоволені як організатори, так і гості. Були лекції про хіджаб і про традиції різних народів, що визнають Іслам. Розповіли про те, що саме наказано в Корані, і про те, що не завжди з цим збігаються місцеві звичаї. Наприклад, що вважають за прийнятне в одязі для жінок у тій чи тій країні світу. Говорили і про те, що хіджаб — це не просто хустка чи покривало на голові. Це є цілісний образ, що виникає з зовнішнього вигляду та внутрішнього стану жінки. Для гостей-немусульманок проведено майстер-клас із вив'язування хустки в мусульманському стилі, адже одна з ідей Всесвітнього дня — це покривання немусульманок мусульманською хусткою, щоб таким чином продемонструвати підтримку послідовниця Ісламу в їхній боротьбі за право лишатися в головному уборі на роботі, надворі, у навчальному закладі. Звичайно, була й фотограф-сесія, але щоб образ був цілісний, одна з активісток, сестра Фатіма, принесла святкові абаї, і гості-немусульманкі мали можливість побувати в образі мусульманської жінки.

Як відомо, для послідовниць Ісламу ця дата не свято, а день, коли одночасно в понад 140 країнах світу відбуваються акції, покликані донести суспільству, що турбує мусульманських жінок, надати людям неперекручену інформацію про права мусульманок і хіджаб, подолати стереотипи та упередження щодо хустки та статусу жінки в Ісламі. Це день, коли можна наголосити, що хіджаб — це осмислений вибір і право жінки, що в Ісламі нема примусу ні у вірі, ні в додержанні приписів, і що розповіді про те, що жінок нібито примушують покриватися — це чергові «жахачки». Але в так званих демократичних країнах усе відбувається геть навпаки: жінок дискримінують через хустки, і їм доводиться боротися за своє право носити її та залишатися при цьому повноцінними членами суспільства.