У Криму на мусульманському цвинтарі «Абдал» під Сімферополем зводять паркан: підконтрольна Росії влада Сімферополя передала частину землі під християнські поховання. Кримськотатарський активіст Наріман Джелял оприлюднив у соцмережах відео паркану кладовища, що відокремлює поховання послідовників Ісламу від землі, де невдовзі з’являться могили немусульман.

Ця ситуація стала темою обговорення в передачі «Доброго ранку, Крим» у студії радіо «Крим.Реалії».

Ведучий Сергій Мокрушин разом зі співрозмовниками — директором київського Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом, кримськотатарським активістом Наріманом Джелялом і муфтієм ДУМУ «Умма» Саідом Ісмагіловим намагалися розібратися, хто й коли ухвалив рішення про передачу частини мусульманського кладовища під християнські поховання? Чи намагалася окупаційна влада знайти інший вихід із ситуації? Чи компенсують кримським мусульманам вилучену землю?

Як з’ясували, з проханням віддати частину землі мусульманського кладовища окупаційна адміністрація Сімферополя звернулася до підконтрольного Росії ДУМ Криму й Севастополя (ДУМКС) ще восени 2020 року: з 12 гектарів кладовища «Абдал» чиновники просили виділити 7. Після того як скандальна історія набула розголосу, чиновники уточнили, що одночасно зі зверненнями до муфтіяту готують відведення нової землі під поховання. У самому ДУМКС тоді повідомили, що остаточного рішення ще не ухвалили.

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял розповів «Крим.Реалії», що й за пів року достеменно невідомо, скільки саме землі російська влада забере в мусульманського кладовища. З телефонної розмови з одним зі співробітників муфтіяту він дізнався, що ситуація не тішить, і рішення віддати частину землі вже ухвалено:

— Єдине що — вони домовилися, що від «Абдалу» відокремлять не сім гектарів, як просила Олена Проценко, а три гектари. Однак паркан ще не добудований, скільки там у підсумку буде відрізано від мусульманського кладовища, поки точно сказати не можна. Він там якраз іде в бік порожніх земель — і куди його повернуть далі, сказати складно. Звісно, дуже багатьох кримських татар пригнічує подібна ситуація, бо свого часу земля під це кладовище фактично «вибивалася» з великими труднощами <…> Найбільш гнітюче для багатьох, як я чув: коли владі треба збудувати будинок, забрати ділянки для житлового комплексу або траси «Таврида», вони дуже швидко це вирішують. А тут чомусь декілька місяців нічого не можуть зробити, і в підсумку забирають землю у нас — так кажуть люди. Хоча я з’ясовував, що з релігійної точки зору ніяких проблем поділитися землею з представниками інших конфесій немає. Однак, з огляду на історію взаємин кримських татар із владою, люди сприймають це як плювок у бік мусульман.

Тим часом муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов переконаний, що така політика російської влади щодо кримських татар не додасть їй популярности серед них:

— Прекрасно розумію таку реакцію мусульманської громади: звісно ж, це обурює, це не може не обурити! Я думаю, що муфтіят по-тихому домовився з адміністрацією про те, що вони згодні віддати більшу частину мусульманського цвинтаря саме через те, що вони прекрасно знають, як негативно це буде сприйнято мусульманською громадськістю. У світлі політики колабораціонізму, яку проводить кримський муфтіят останні сім років, категоричного неприйняття цієї політики й навіть відрази до офіційних духовних лідерів у Криму — подібна передача понад половини місць для поховання викличе ще більше неприйняття, втрату авторитету й поваги. Щодо материкової України, тут усе залежить від регіону й готовности місцевої влади, адже це в її компетенції розв’язувати такі проблеми мусульманської громади, зокрема з кладовищами.

Нагадаємо, як повідомляв «Іслам в Україні», в окупованому Російською Федерацією Криму 2017 року зруйнували стародавнє мусульманське кладовище «Гурзуф-Азіз» поблизу дитячого табору «Артек» заради будівництва нового корпусу присвоєного нею після анексії Криму дитячого табору.