21 травня у Дніпрі вшанували подвиг Шаміля (Семена) Румигіна, що загинув 2019 року, рятуючи бойового побратима вранці 21 липня поблизу міста Щастя Луганської области.

З ініціативи громадської організації, що об’єднує родичів вояків, які віддали життя за Україну «Родинне коло загиблих героїв», на території школи № 11, де навчався Шаміль Румигін, встановлено меморіальну дошку.

Як розповів представник Ісламського культурного центру Дніпра Павло Федосов, на церемонії були присутні представники військкомату Самарського району Дніпра, бойові побратими, військовослужбовці 25-ї бригади та бійці інших підрозділів, ветерани АТО/ООС, педагоги та учні школи, батьки учнів, а також рідні загиблого героя — мама та племінниця, а також імам мечеті Дніпро та глава Управління військового капеланства мусульман України:

— Шаміль (Семен) Румигіну загинув, рятуючи свого побратима — за це його посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня, а Духовне управління мусульман України «Умма» за поданням Військового капеланства мусульман України нагородило його медаллю «За служіння ісламу та Україні». Меморіальну дошку розмістили на стіні школи, де він навчався, у житловому масиві Придніпровськ. На церемонії імам мечеті Ісламського культурного центру Дніпра Едґар Девлікамов прочитав суру «Аль-Бакара» та дуа, а голова Управління військового капеланства мусульман України імам-капелан Мурад Путилін виступив із промовою, присвяченою Шамілеві Румигіну та іншим воїнам, загиблим за свободу України.

Мурад Путилін у своєму слові зазначив, що Україна — батьківщина для людей доброї волі, представників багатьох національностей та релігій:

— Шаміль (Семен) Румигін був мусульманин, був зразком прагнення до справедливости й до волі, які він утілив у своєму житті. Він сам, добровільно, пішов до війська, воював, захищаючи Україну, й захищав її для всіх. Не для себе особисто, а для всіх українців, незалежно від їхньої національности й віровизнання: для етнічних українців, татар, кримських татар, росіян — для всіх, хто живе в Україні та визнає принципи свободи, незалежности, справедливости, можливости визнавати будь-яку релігію, можливости жити вільно й по совісті — за це він воював, за це він і віддав життя. І я дуже хочу, щоб люди, особливо діти, які заходять до школи й бачать цю меморіальну дошку з його портретом, пам'ятали про це й розуміли, що він боровся і загинув за те, щоб не було війни, щоб вони могли вчитися в мирних умовах. А батьки учнів [щоб] розуміли, що цей герой — мусульманин, який прагнув, щоб у всіх — і в мусульман, і в немусульман усе було добре, щоб вони могли жити на вільній і мирній землі.

Як розповів Павло Федосов, на меморіальній церемонії перша вчителька Шаміля Румигіна особливо зазначила, що запам’ятала його безкомпромісну справедливість, що він з дитинства був допитливий та прагнув знань.

Шаміль Румигіна поховали 24 липня 2019 року на мусульманській ділянці Краснопільського кладовища Дніпра поруч могил Іси Мунаєва та Аміни Окуевої — героїв-мусульман, що віддали життя за Україну.