У вівторок, 2 листопада, в Міжнародний день припинення безкарности за злочини проти журналістів в Українському Домі у Києві відбулася прем’єра документального перформансу «Крим, 5 ранку», що розповідає про переслідування активістів і журналістів у Криму після 2014 року.

Під час читання матеріалу п’єси учасниками проєкту глядачі поступово знайомилися з сім’ями героїв, їхніми очікуваннями та страхами — з усім, з чим їм довелося зіткнутися в період від 2014 до 2021 року.

Учасниками перформансу стали відома кримськотатарська співачка Джамала, директор Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук, журналістка, правозахисниця, громадська діячка Мирослава Гонгадзе, головна редакторка онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва, режисер Ахтем Сеїтаблаєв, соліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, журналіст, ведучий «Свобода слова на ICTV» Вадим Карп’як, актриса Катерина Молчанова, солістка українського гурту GoA Катерина Павленко, засновниця добродійного фонду «Повір у себе» Ірина Іванчик, письменниця Катерина Калитко.

Перформанс-документ за п’єсою Наталії Ворожбит та Анастасії Косодій створено на основі інтерв’ю з 11 ув'язненими цивільними журналістами та їхніми сім'ями. Це частина проєкту «Крим, 5 ранку», покликаного привернути увагу українців та світової спільноти до порушення прав людини в анексованому Росією Криму. До проєкту ввійшли документальна п’єса та перформанс-документ «Крим, 5 ранку», книга з п’єсою та інформація про героїв проєкту, інтерактивний сайт, а також кампанія з підтримки політв’язнів та їхніх сімей у Криму.

Режисером перформансу став Дмитро Костюминський, а його кураторами — Алім Алієв і Надія Соколенко.

За кілька днів до перформансу в рамках проєкту «Крим, 5 ранку» на фасаді та першому поверсі Українського Дому з сигнальних стрічок червоно-білого кольору створено інсталяцію Вальдемарта Клюзка. Червоно-білу стрічку використовують для попередження людей про небезпеку чи надзвичайну ситуацію. Нині територія Криму — це місце, де порушують права людини, де переслідують із політичних чи релігійних причин, де цивільних журналістів звинувачують у терористичній чи диверсійній діяльності, і мета інсталяції — привернути увагу до цієї проблеми.

За задумом організаторів, проєкт має сприяти поширенню інформації про громадянських журналістів-політв'язнів, їхні сім’ї та життя кримських татар в окупованому Криму.