Імам з Дніпра Едґар Девлікамов став одним із героїв документального проєкту «Суспільного» «Ціна віри». У фільмі зібрані п’ять історій душпастирів різних конфесій в Україні. Журналісти показали життя релігійних діячів православ’я, католицизму, протестантизму, юдаїзму та ісламу, розказавши про їхніх шлях до віри.

Фільмування відбувалося у Львові, Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Івано-Франківську та на Донбасі. Головними героями стали диякон-лютеранин, що спілкується на релігійні теми в соцмережах; рабин, що розвиває молодіжну єврейську спільноту в Україні; черниця Української греко-католицької церкви, що займається релігійним вихованням молоді через скаутський рух; священник Православної Церкви України, капелан Університету Військово-повітряних сил у Харкові, а також імам ісламської громади з Дніпра Едґар Девлікамов.

Едґар виріс на Донбасі, вчився на залізничника, а потім працював оглядачем вагонів. Востаннє в рідному Дебальцеві був 2014 року, а тепер їздить на Донбас як імам-капелан.

«Коли на Донбас їду — наближаюсь до своїх місць… А все-таки ностальгія якась є. Наче Україна — одна Україна. Але коли ти знаєш, що там, за тридцять кілометрів, твій рідний дім, таке відчуття туги виникає», — ділиться він емоціями у фільмі.

Автори фільму також порушили тему дитинства імама у змішаній українсько-таджицькій родині, а сам герой розповів про свою бурхливу юність і шлях до ісламу.

За словами авторки та режисерки фільму Ірини Кипоренко, фільмування вимагало особливого підходу та обережности через певні етичні норми та релігійні заборони:

«З етичних міркувань чоловік-звукорежисер не може чіпляти мікрофон монахині, а жінка не може чіпляти обладнання й торкатися рабина, імама, священника. Також такі зйомки передбачають певний дрескод, про який доводилося пам’ятати. Звісно, нас ніхто не змушував ходити з покритою головою та в довгих сукнях, але з поваги до спільноти ми це робили».

Фільм можна подивитися за посиланням.