За повідомленням Gazeta Avdet, напередодні 73-ї річниці ухвалення Загальної декларації прав людини група громадських активістів Криму та небайдужих співвітчизників опублікувала звернення щодо її ігнорування.

«У наш час не має бути місця антилюдському свавіллю!» — заявили активісти.

Автори звернення зазначили, що підтримка Декларації радянським режимом на той час була верхом лицемірства, бо до 1948 року та після в СРСР не тільки не дотримувалися елементарних прав людини, а й застосовували тортури щодо власних громадян, чинили масові репресії, жертвами яких став і кримськотатарський народ.

«Тільки через 41 рік після ухвалення Загальної декларації насильницькі дії, що вчинялися проти кримськотатарського народу протягом десятиліть, були названі незаконними та злочинними. Водночас не були вжиті й законодавчо оформлені організаційно-політичні заходи, які відновлювали б колективні права кримськотатарського народу», — сказано в заяві.

У 2014 році всупереч міжнародному законодавству до вищезазначених подій додалася фактична заборона на проведення публічних заходів, зокрема святого для кримськотатарського народу щорічного траурного мітингу 18 травня.

«Факти викрадення й переслідування за конфесійною ознакою через фабрикацію судових справ, вироків з винесенням надмірних табірних термінів є справжнім викликом не тільки Загальній декларації ООН 1948 року, а й Конституції самої РФ. Кількість утримуваних у російських в'язницях кримських в’язнів совісти наближається до сотні», — заявили активісти.

Підписанти звернення нагадали, що 3–4 вересня 2021 року силові структури окупаційного режиму у Криму викрали національного діяча Нарімана Джеляла та громадських активістів — братів Асана та Азіза Ахтемових.

Учасники Кримськотатарського національного руху заявили, що недотримання Загальної декларації прав людини — виклик кримськотатарському народу:

«Ігнорування Декларації проявляється в непроведенні розслідувань за фактами вбивств, зникнень, викрадень активістів (право на життя), у випадках жорсткого кримінального переслідування за релігійні неагресивні переконання (право на [власну] думку та переконання), у застосуванні незаконних та нелюдських методів дізнання».

Також активісти підкреслили, що ніхто з кримських активістів, які проходять у резонансних релігійних і цивільних справах або отримали багаторічні тюремні терміни від російської влади, не становить жодної загрози суспільству:

«Вони є політичними в’язнями, в’язнями совісти й, виходячи з цього свого фактичного статусу, мають бути звільнені з тюремно-табірного ув’язнення, від кримінального переслідування та реабілітовані».

10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини. Сьогодні, це один з найважливіших документів, визнаних міжнародною спільнотою, цивілізаційно-гуманітарний документ доби.