З нагоди Міжнародного дня рідної мови громадська ініціатива Nefes ініціювала четвертий щорічний онлайн-диктант з кримськотатарської мови. Його присвятили всім політичним в’язням і незаконно переслідуваним Російською Федерацією в окупованому Криму. Зокрема, Наріману Джелялу, Асану Ахтему та Азізу Ахтему — кримськотатарським активістам, волонтерам, членам команди Nefes, що від вересня 2021 року незаконно ув’язнені окупаційною владою Криму.

Диктант відбувся 21 лютого о 18:00 у прямому етері на фейсбук-сторінці Nefes. Для нього використано фрагмент твору «Менде тек сен барсынъ, миллетим!» сучасної кримськотатарської поетеси й письменниці Сеяре Кокче. 

Написати диктант могли всі охочі, незалежно від віку, національности, місця та країни перебування, рівня знання кримськотатарської мови. Як заявляють організатори, головна мета заходу — не перевірити знання правопису, а виявити загальнонаціональне та міжнародне єднання для її підтримки.

До акції приєдналася команда Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 

У ДП «Кримський Дім» також писали диктант кримськотатарською: тут зібрались активісти, діячі культури — вони також присвятили свою участь політв’язням Кремля.

«Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомости людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження й розвитку нашого матеріального й духовного спадку. У збереженні своєї мови, самобутности й культури, кримські татари бачать для себе основне завдання сучасности. У цю задачу входить збереження кримськотатарської мови серед зрілого покоління та передача його молодим поколінням, — зазначають у «Кримському Домі», наголошуючи, що основними способами збереження мови є популяризація, створення масштабних культурних проєктів нею: виробництво кіно, теле- й радіопередач, збереження музичних традицій кримських татар, заохочення молодих співаків, написання віршів і пісень, друк літературних творів, періодичних видань і підручників, у тому числі — проведення таких диктантів. 

До онлайн-диктанту долучилися й в інших містах України, зокрема, як повідомляє Херсонська міська рада з посиланням на Херсонську централізовану бібліотечну систему, херсонці також писали кримськотатарський диктант. Небайдужі містяни разом із кримськотатарською громадою міста прийшли, щоб виявити солідарність зі співвітчизниками-кримцями в тяжкий час, і написали кримськотатарською мовою також листи підтримки ув’язненим кримським активістам.

Варто зазначити, що 1 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про корінні народи», що серед іншого покликаний гарантувати мовні права корінних народів України.

Однією з мов корінних народів України, що їй загрожує зникнення, є кримськотатарська. Для її підтримки та демонстрації загальнонаціонального, міжнародного єднання на захист корінного народу, який зазнає репресій та переслідувань з боку російської окупаційної влади, щороку проводять онлайн-диктант кримськотатарською мовою.